провадження № 2/294/274/25
Справа № 294/1786/24
іменем України
18.03.2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45 496 грн 94 коп,
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45 496 грн 94 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002/9324602-SP від 12.02.2021, підписанням якого відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору.
28.02.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №НІ/11/15-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалося передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45 496 грн. 94 коп., з яких: 19 966 грн. 15 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 25 530 грн. 79 коп. - заборгованість за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 002/9324602-SP від 12.02.2021 на загальну суму 45 496 грн. 94 коп.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за вказаним кредитним договором, а також понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
25.02.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на наступне. Відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та переходу до позивача права вимоги за кредитним договором. Крім того, на підтвердження своїх вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем надано з позовом копію Договору факторингу та копію витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу, проте, на переконання відповідача, надані позивачем докази не є достовірними та достатніми, оскільки не є документами первинної бухгалтерської документації відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи також не доводить розмір боргу, оскілки також не відноситься до первинних документів.
12.03.2025 від представника позивача Туракевич О.О. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, оскільки дані документи відповідно до п. 35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит відповідальною особою банку. Відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі. Наголошує, що перерахування коштів на платіжні карти відповідача за укладеним кредитним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. На момент подачі позовної заяви позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитному договору, які були передані первинним кредитором в рамках укладеного Договору факторингу, однак станом на 11.03.2025 не надходило відповіді від АТ «Таскомбанк» про надання розрахунків заборгованості.
18.03.2025 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково зазначив, що в анкеті-заяві №133991 від 12.02.2021, яка підписана сторонами, не міститься відомостей про розмір кредитного ліміту, процентної ставки за користування кредитними коштами, а тому є неналежним доказом укладення кредитного договору.
Також, враховуючи, що позивачем станом на 11.03.2025 частково отримано відповідь на запит від первісного кредитора, в тому числі отримано додаткові докази, позивач просить суд поновити строк для подання доказів та прийняти в якості доказу інформаційну довідку за КД №002/9324602- SP від 12.02.2021. Вважає, що позивач в повній мірі довів факт набуття права грошової вимоги до відповідача та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12.02.2021 відповідачем підписано заяву - анкету №133991 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank. У заяві відповідач прохав відкрити на його ім'я поточний рахунок, а керівник АТ «Таскомбанк» дозволив його відкриття у гривні, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжних карток, про що також поставив підпис. (а.с. 6).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/9324602-SP від 12.02.2021 за період з 28.02.2024 по 31.07.2024 за відповідачем утворилась загальна заборгованість на суму 45 496 грн 94 (а.с. 7).
28.02.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/15-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/15-Ф від 28.02.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.02.2021 № 002/9324602-SP в сумі 45 496 грн 94 коп, з яких: 19966 грн 15 копн заборгованість по тілу кредиту та 25 530 грн 79 коп - заборгованість за відсотками.
Відповідно до Інформаційної довідки АТ «Таскомбанк» №27213/47.5 від 02.09.2024, ОСОБА_1 з 12.02.2021 є власником поточного рахунку у гривні НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-анкети №133991 з номером Кредитного договору 002/9324602-SP.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з позовної заяви, між АТ «Таскомбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір 002/9324602-SP.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону № 675-VIII), який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
Відповідно до п. 3 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» клієнт підписанням Заяви-анкети приймає в повному обсязі умови Публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо кредитування рахунку та приймає (підписує) паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови договору в частині кредитування рахунку, які приймає клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов'язковість яких визначена законодавством України, в тому числі Загальний ліміт кредитування рахунку, в межах якого відповідно до умов договору банком для клієнта встановлюється ліміт кредитування рахунку.
Таким чином, суд зазначає, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписанням заяви - анкети відповідач підтвердив отримання примірника договору в електронному вигляді, ознайомився з Паспортом споживчого кредиту на сайті банку та погодився з умовами договору, зобов'язався виконувати його умови, з приводу непогодження з умовами і правилами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг до банку не звертався.
Однак, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактичного виконання кредитного договору сторонами, зокрема перерахування АТ «Таскомбанк» суми кредитних коштів відповідачу та структуру заборгованості, що не дає можливості суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит та чи користувався кредитними коштами відповідач.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи №200/5647/18 в постанові від 16.09.2020.
Таким чином, відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів не дає можливості встановити, яку суму АТ «Таскомбанк» надав/перерахував відповідачу саме як кредитні кошти, підтвердити факт користування вказаними кредитними коштами відповідачем, а також можливості встановити суму, яку відповідач сплатив/перерахував банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд визнає, що наданими до суду доказами позивач не довів підстав для задоволення заявлених ним вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 12.02.2021, через що підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 551, 611, 633, 634, 1047-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45 496 грн 94 коп - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ірина БІЛЕРА