Справа № 583/4448/24
2/583/75/25
17 березня 2025 року м.Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,
відповідачки ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,
представників третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області
про позбавлення батьківських прав
03.09.2024 до суду звернувся позивач і просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивував тим, що з 10.04.2013 по 11.09.2018 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу сторони ще тривалий час проживали за однією адресою. Весь цей час відповідачка зловживала спиртними напоями і перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння систематично вчиняла насильство в сім'ї, ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо своїх неповнолітніх дітей, за що неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності.
Вважажє, що така негідна поведінка матері може негативно вплинути на психічний стан, розвиток та виховання неповнолітніх дітей, тому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.
09.09.2024 ухвалою суду було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
14.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача - адвокат Діброва К.С. вказав, що дійсно сторони перебували у шлюбі, мають двох дітей. У лютому 2024 після сварки почали окремо проживати. Позивач залишився у м. Охтирка проживати разом із сином, а відповідачка разом з донькою переїхала до своїх батьківу с. Хухра Охтирського району. У 2022 ОСОБА_9 дійсно перебувала у важкому емоційному стані через війну, страх за життя, насамперед своїх дітей, відсутність роботи. На даний час вона працевлаштувалася офіційно помічником кухаря до ліцею №1 м. Охтирка, отримує заробітну плату 6400 грн, а також виплати в сумі 5000 грн як внутрішньо переміщена особа. Донька відвідує другий клас в Хухрянському ліцей Охтирського району, вчиться гарно, має добрі стосунки з батьками відповідачки. ОСОБА_3 добре спілкується із сином, до якого приїздить в м. Охтирка на вихідні. Син не хоче переїжджати в с. Хухра, оскільки в м. Охтирка в нього усі друзі. На обліку відповідачка ніде не перебуває. Не ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо дітей, купує речі, проводить дозвілля. З позовом не згодні і просили відмовити в задоволенні позову.
09.12.2024 позивачем було надано суду заперечення на відзив, в якому вказав, що після розірвання шлюбу дозволив відповідачці проживати у його будинку, але вона, не зважаючи на це, постійно вчиняла сварки, не виконувала своїх батьківських обов'язків, за що була неодноразово притягнута судом до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 та ст. 184 КУпАП. Крім того, ОСОБА_3 зловживала спиртним до такої міри, що позивач, хвилюючись за її здоров'я, неодноразово був вимушений викликати швидку допомогу, яка приводила її до тями. Позивач не погоджується з доводами представника відповідача про те, що ОСОБА_10 працювала і забезпечувала сім'ю, а позивач підробляв будівельником. Вказує, що він з січня 2022 постійно працює на залізниці та ще в позаробочий час на замовлення громадян виконує будівельні роботи, а щодо коштів відповідачки, то вона витрачала їх виключно на алкоголь. Зазначає, що в той час, коли донька проживала з відповідачкою в с. Хухра, ОСОБА_3 не виконувала свої батьківські обов'язки, внаслідок чого, як вважає позивач, дитина стала потерпілою у ДТП. Також вказує, що на даний час донька не має бажання спілкуватися з матір'ю, плаче, не хоче з нею йти, говорячи, що боїться її. Крім того вказав, що відповідачка сама не може організувати задовільний побут для проживання з дітьми, а тому проживає з батьками в с. Хухра.
03.02.2025 судом було закрито підготовче провадження і справу було призначено до рогляду.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з наведених у позові підстав.
Позивач ОСОБА_1 також у суді пояснив, що відповідачка зловживає спиртним, за дітьми не дивилася зовсім, хоча і була вдома, але не виконувала хатньої роботи, не топила печі, не готувала їсти, діти були голодні. Приїхала до нього додому 09.03.2025 з перегаром і вимагала побачитися з дітьми, хоча діти не хочуть з нею спілкуватися. Донька завжди, коли бачить матір, плаче, каже, що мама завжди кричить. Позивач не заперечує, що відповідачка намагається спілкуватися з дітьми, але вважає, що вона не заслуговує бути з дітьми через її поведінку, буває таке, що вона себе не контролює. ОСОБА_1 вказав, що працює по графіку на Укрзалізниці 8-12 годин, в цей час його діти перебувають під наглядом його цивільної дружини або брата, ніколи не залишаються самі.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник у суді позов не визнали.
ОСОБА_3 у суді пояснила, що дуже любить своїх дітей, вона вже не вживає спиртні напої, пройшла лікування кодуванням. Хоче брати участь у вихованні дітей. Вказала, що в неї дійсно були проблеми, оскільки позивач, коли вони ще проживали однією сім'єю, зраджував їй, тому вона почала випивати. На даний час проблем з алкоголем в неї не має.
Представник відповідачки - адвокат Діброва К.С. заперечував проти позову, вказавши, що відсутні підстави для задоволення, відповідачка хороша мати, цікавиться життям дітей, що підтвердили класні керівники доньки та сина, пройшла лікування кодуванням, працює. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Гончар С.М. зазначила, що було оглянуто місце проживання батьків, проведено бесіду з відповідачкою і складено висновок про те, що не вбачається підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Представник органу опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Терещенко А.М. в суді вказала, що вивчивши всі матеріали справи, характеризуючи дані ОСОБА_11 , було складено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачки.
В суді свідок ОСОБА_12 пояснив, що він є братом позивача і знає про обставини, які сколалися в цій родині. Вказав, що вже років 7 в сім'ї роздор через вживання алкоголя відповідачкою. ОСОБА_13 проходила лікування у психо-неврологічному диспансері, а ОСОБА_14 був із дітьми. Коли вона виходила із лікарні, то починала вживати алкоголь, кричила, вчиняла сварки, а позивач викликав поліцію і складали на неї неодноразово протоколи. Сварки у сім'ї були постійно через вживання нею спиртного. ОСОБА_15 таке, що свідок приїжджав до них додому, а ОСОБА_16 спала, в хаті холодно, діти голодні бігали. ОСОБА_15 , що свідок забирав дітей із собою. Зазначив, що діти бояться свою матір. Коли брат на роботі, то ОСОБА_12 доглядає дітей.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона є співмешканкою ОСОБА_1 . Одного разу вони разом з дітьми йшли з магазину і в цей час привезли ОСОБА_3 , вона була п'яна і ОСОБА_18 , їх донька, плакала та ховалася від неї. 18.11.2024 ОСОБА_16 викликала поліцейських до свідка за те, що вона утримує її дитину, хоча її донька просто гуляла з донькою ОСОБА_17 , бо вони дружать і вони однокласниці. Її дочка бачила, як мама схопила ОСОБА_19 за руку та потягла. Поліцейські спілкувалися з обома дітьми, то вони пояснили, що не хочуть до мами. В той час, коли ще сторони проживали разом, її дочка ходила до ОСОБА_18 гуляти, то ОСОБА_16 кожен день спала п'яна. Був випадок, що ОСОБА_1 привів до неї додому доньку і сказав, щоб вона не віддавала її матері, однак ОСОБА_3 викликала поліцейських, хоча сама в той час була в стані алкогольного сп'яніння. Такий висновок свідок зробила через те, що від відповідачки відчувала запах спиртного. Також вказазла, що вона з позивачем разом близько року.
ОСОБА_20 пояснила суду, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_21 . Вона неодноразово бачила ОСОБА_22 в нетверезому стані, вона пропонувала випити свідку, просила позичити грошей дітям на хліб. Позивач казав, що у ОСОБА_23 депресія, що їй погано, тобто він приховував, що вона ОСОБА_24 . Зараз він проживає сам з дітьми по АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_25 пояснила у суді, що вона є сестрою відповідачки. Зазначила, що у ОСОБА_26 був якийся нервовий зрив, вона приймала таблетки і проходила лікування, їй було погано, а позивач замість того, щоб їй допомогти, викликати швидку, знімав її на відео та фотографував. Після того як відповідачка пролікувалася, ОСОБА_1 не дозволяв їй бачитися з дітьми, казав, щоб вони забрали ОСОБА_27 , бо вона йому не потрібна. Свідок з ОСОБА_28 приїжджали і хотіли побачити дітей, віддати їм цукерки. Син був зляканий, боявся, що батько буде сварити його через те, що він відчинив двері. ОСОБА_14 не пускав ОСОБА_27 до дітей, казав, що вони не хочуть бачити матір. ОСОБА_29 любить дітей, піклується, телефонує сину кожного дня і цікавиться як справи у школі, чи повчив він уроки, як і з ким ОСОБА_30 . Свідок зазначила, що відповідачка один раз проходила лікування кодуванням від алкоголю.
Свідок ОСОБА_31 в суді пояснила, що відповідачка є її племінницею. Зазначила, що ОСОБА_29 дуже любить своїх дітей і добре відноситься до них, однак батько дітей не дозволяє матері спілкуватися з ними. Навіть викликали поліцію, але до дітей так і не пустили. Восени 2024 позивач забрав ОСОБА_19 від ОСОБА_23 до себе і не віддав, забороняє дітям спілкуватися з мамою навіть по телефону. ОСОБА_29 передає дітям передачі, а бачитися не може, оскільки навіть хвіртка закрита. Був період у житті ОСОБА_26 , коли вона лікувалася від депресії, жила у свідка три місяці, бо та є медпрацівником і колола їй уколи. Коли сторони проживали разом і ОСОБА_23 було погано, то швидку їй викликав син, а позивач фотографував та знімав на відео те, як їй було погано.
Відповідно до свідоцтва про шлюб сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.04.2013 ( а.с. 10).
Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 11, 14).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.09.2018 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний ( а.с. 17).
Як вбачається з постанов суду від 22.08.2022, 09.11.2022, 30.11.2022 та 13.12.2022 ОСОБА_3 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 184 та за ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП ( а.с. 18,19, 66, 68).
Згідно з характеристикою ОСОБА_3 з ЗДО «Зернятко» вона працювала на посаді помічника вихователя з 04.01.2008 по 18.06.2024 і характеризується посередньо ( а.с. 42).
Відповідно до довідки з Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області 06.08.2024 о 21.09 год. в с. Хухра було здійснено наїзд мотоцикла на дитину ОСОБА_7 , яка була госпіталізована до дитячого відділення Охтирської ЦРЛ з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, садна обличчя обох верхніх та нижніх кінцівок, рвані рани лівого плеча та лівого передпліччя. За даним фактом ОСОБА_1 звертався до поліції, щоб ОСОБА_3 притягнули до відповідальності за ухилення від виконання батьківського обов'язку. ( а.с. 44-45).
За місцем проживання по АДРЕСА_2 та за колишнім місцем проживання по АДРЕСА_3 ОСОБА_3 характеризується позитивно ( а.с. 57).
Відповідно до довідки, виданої КНП СОР «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 01.02.2024, 11.02.2024 та 17.02.2024 були здійснені виїзди бригади екстреної (швидкої) допомоги для надання догоспітальної медичної допомоги ОСОБА_3 за викликом ОСОБА_1 ( а.с. 94).
На запит суду також була надана довідка з КНП СОР «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», в які вказано, що бригадами екстреної (швидкої) допомоги надавалался медична допомога ОСОБА_3 01.02.2024, 11.02.2024, 17.02.2024 та встановлювалися попередні медичні діагнози, пов'язані з вживанням алкоголю ( а.с. 106).
Відповідно до довідок від 30.11.2024 та 06.12.2024 ОСОБА_1 дійсно працює з 13.01.2022 в Регіоналній філії «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» і обіймає посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 4 розряду технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням пункту технічного обслуговування вагонів станції Тростянець - Смородине станцій Сумського регіону штату виробничо - технологічних підрозділів служби роботи станцій. ( а.с. 98, 99).
Як вбачається з посвідчення № НОМЕР_1 від 12.11.2024 ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час ( а.с. 100).
11.03.2025 представником відповідачки - адвокатом Дібровою К.С. на підтвердження позиції сторони відповідачки були надані докази, які не могли бути надані раніше, а саме: довідку лікаря від 20.02.2025 про те, що відповідачка ОСОБА_3 пройшла курс лікування алкогольної залежності методом кодування.
Також надав довідку з Хухрянського ліцею ( опорного закладу освіти) Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області №46 від 20.02.2025, в якій вказано, що донька відповідачки ОСОБА_18 навчається у 2 класі закладу на змішаній формі навчання.
Крім того, у довідці №48 від 20.02.2025, виданої цим же закладом освіти, вказано, що аналіз стану відвідування уроків донькою відповідачки ОСОБА_32 показав, що дівчинка почала навчатись несвоєчасно - 13 вересня 2025 року і під час перебування в батька на уроки запізнюється, приєднується нерегулярно. Не завжди повідомляють причини відсутності на уроках. Навчається не в повну міру своїх сил. Потребує постійного контролю, підготовка до уроків не систематична. ОСОБА_3 проявляла активність до підготовки матеріального забезпечення дитини на початок навчального року. Під час перебування з матір'ю ОСОБА_18 брала участь у творчих заходах класу, проектах, цього не можна сказати про дівчинку під час перебування з батьком. За період перебування ОСОБА_18 в батька відповідачка виходила на зв'язок з класним керівником, цікавлячись навчальним процесом, як працює, чи активна на уроках та досягненнями учениці.
В довідці Хухрянського старостинського округу №21 від 20 лютого 2025 року вказано, що скарг та запитів про вчинення насильства в сім'ї відповідачки не надходило.
Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи МВС України відповідачка не судима.
Відповідно до довідки №23 від 21 лютого 2025 року Охтирської ЗОШ 1-111 ступеня №2 Охтирської міської ради Сумської області син відповідачки ОСОБА_33 навчається у 5-Б класі вказаного закладу і вона дійсно цікавиться навчанням дитини.
В матеріалах справи наявний Висновок органу опіки та піклування Охтирської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей від 12.03.2025, в якому вказано, що питання щодо ухвалення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Охтирської міської ради, куди були запрошені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і, вивчивши матеріали, які були додані до позовної заяви та зібрані службою у справах дітей Охтирської міської ради, будучи на стороні захисту прав та інтересів дітей, дійшли висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Також наявний Висновок органу опіки і піклування Чернеччинської сільської ради від 05.03.2025, в якому зазначено, що враховуючи правове регулювання позбавлення батьківських прав, документи, які були надані на розгляд органу опіки та піклуванняЧернеччинської сільської ради, той факт, що ОСОБА_3 не перебувала на обліку у відділі «Служба у справах дітей» Чернеччинської сільської ради та той факт, що ОСОБА_3 пролікувалася від алкогольної залежності, влаштувалася на роботу та виявляє щире бажання брати участь у вихованні та утриманні дітей попри перешкоди з боку батька, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради, будучи на стороні захисту прав малолітніх дітей, вважає недоцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
З встановлених судом обставин вбачається, що спірні правовідносини є сімейними. Для надання оцінки наявним правовідносинам та вирішення справи слід врахувати таке.
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Разом з цим на порушення ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивач не надав переконливих доказів свідомого, винного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків до дитини. Не надано доказів того, що зв'язок матері з дітьми шкодить їх інтересам, й поведінка відповідачки стала такою, що не буде змінена.
Сторона відповідачки довела суду, що ОСОБА_3 змінює свою соціальну поведінку, оскільки прагне реалізації батьківських прав щодо своїх малолітніх дітей, про що свідчить проходження нею лікування алкогольної залежності, інтерес до життя та навчання дітей.
Доводи позивача про те, що донька боїться матері і діти уникають спілкування з нею не знайшли свого підтвердження у суді, оскільки як вбачається з Висновку органу опіки та піклування Охтирської міської ради у ході бесіди з дітьми було встановлено, що вони люблять і поважають обох батьків, хотіли б з мамою спілкуватися, ходити на прогулянки, ОСОБА_18 зазначила, що хоче залишитися проживати у будинку батька, так як вона раніше сумувала за братом ОСОБА_34 , на даний час їм подобається гратися і проводити час, на запитання спеціалістів служби у справах дітей ОСОБА_18 не змогла назвати жодної прични чи ситуації, через яку вона б могла боятися матері.
Також суд критично сприймає доводи позивача щодо неможливісті відповідачкою організувати належні умови для проживання з дітьми, оскільки у Висновку органу опіки та піклування Охтирської міської ради вказано, що сам позивач має недоліки у догляді за малолітніми дітьми, які проживають з ним, а саме: ОСОБА_1 працює в м. Тростянець , в цей час діти залишаються без нагляду; будинок відключений від газової мережі через заборгованість батька за природний газ, наявне пічне опалення, де не дотримуються правил пожежної безпеки; в наявності немає продуктів харчування для збалансованого та регулярного харчування дітей. Крім того, при обстеженні умов проживання дітей за місцем проживання батька було встановлено, що донька ОСОБА_18 не мала підручників та зошитів для навчання і не була підключена до онлайн уроку на час відвідування спеціалістами.
Натомість, у вищевказаному висновку зазначено, що на момент перевірки умов проживання ОСОБА_3 і її доньки ОСОБА_18 у жовтні 2024, в помешканні було прибрано, дівчинка була охайна, у чистому одязі, забезпечена всім необхідним для навчання та розвитку, у достатній кількості навчальне приладдя, одягом та взуттям забезпечена, в наявності в достатній кількості продукти харчування. ОСОБА_3 не виявляла ознак вживання алкоголю.
Дані факти, встановлені службою у справах дітей Чернеччинської сільської ради також свідчать на користь відповідачки, яка на момент проживання доньки з нею і окремо від позивача належним чином виконувала свої батьківські обов'язки.
Не знайшли підтвердження у суді і доводи позивача про те, що внаслідок того, що ОСОБА_3 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки, донька ОСОБА_18 стала потерпілою у ДТП. Судом встановлено, що він звертався до органів поліції із заявою про притягнення ОСОБА_35 до відповідальності за цим фактом, однак її винуватість в цьому не була доведена та ОСОБА_3 з цього приводу не було притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно малолітніх дітей не забезпечуватиме інтересів самих дітей, оскільки сторона позивача не довела, та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов'язків. Навпаки вбачається, що відповідачка не втрачає зв'язок з дітьми, намагається зустрітися з ними.
Також суд враховує висновки органів опіки та піклування Охтирської міської ради та Чернеччинської сільської ради.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки є недоцільним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача є необґрунтованими, у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 42, 77-80, 141, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про позбавлення батьківських прав.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалеждності, 11, ЄДРПОУ 04058002.
Третя особа: Орган опіки та піклування Чернеччинської сільської ради, Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2, ЄДРПОУ 04389940.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА