Справа № 485/290/25
Провадження № 2/485/181/25
18 березня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (далі- ТОВ "Кредитсервіс") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 жовтня 2020 року між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №201001-003 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку із зобов'язанням сплати одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 5,9%, що становить 590 грн, та сплати процентів за користування кредитом. Кредит надано на умовах строковості, зворотності та платності.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначений строк не повернула, просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість у загальній сумі 10 310,00 грн. та судові витрати.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача Павленко С.В. подав суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує (Вх.№1192/25-вх. від 17.02.2025р.)
Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання, конверт повернуто поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", подальший виклик відповідача здійснено через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив на позов не надала.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №201001-003 (далі-Договір), за умовами якого остання отримала кредит у сумі 10 000,00 грн строком до 01 жовтня 2021 року з метою перекредитування, з нарахуванням відсоткової ставки, в місяць від початкової суми кредиту у розмірі 5,9%, та із узгодженням орієнтовної реальної річної процентної ставки на рівні 76,7% річних та орієнтовної загальної вартості кредиту 17 670 грн 00 коп., а також зі сплатою щомісячних платежів до 01 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом. При цьому, договором визначено, що сума щомісячного платежу становить 1423,33 грн, а одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 5,9% від початкової суми кредиту, що становить платіж в сумі 590,00 грн.
Договір та паспорт кредитного продукту "12 місяців" підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором В89447, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" /а.с.10-12/.
Графіком платежів у договорі встановлено обов'язок позичальника сплачувати щомісяця 1423,33 грн протягом 12 місяців або в загальній сумі платежів в розмірі 17 670,00 грн, які становлять загальну вартість кредиту /а.с.17/.
01 жовтня 2020 року на виконання умов вищевказаного договору, позивачем перераховано на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ КБ "Приватбанк" 9410,00 грн. з вирахування комісії за оформлення договору у розмірі 590,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №658 від 01 жовтня 2020 року /а.с.29/.
Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджено також випискою з особового рахунку за Договором. З наданої позивачем виписки з особового рахунку вбачається, що відповідачка на погашення кредитних коштів оплату проводила частково та з порушенням термінів, останнє зарахування - у квітні 2021 року /а.с.19/.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №201001-003 від 01 жовтня 2020 року станом на 21 серпня 2024 року, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором за період з 01 жовтня 2020 року по 21 серпня 2024 складає 10 310,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 5310,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Заборгованість за відсотками нараховано по 01.01.2022 року /а.с.30-31/.
У зв'язку з наявною заборгованістю, 25 вересня 2024 року на адресу позичальника ОСОБА_1 товариством надіслана досудова вимога про необхідність погашення нею заборгованості у загальній сумі 10 310,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту та 5310,00 заборгованості зі сплати процентів /а.с.23-27/.
У матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором.
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
У відповідності до вимог статті 6, частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України "Про електронну комерцію", який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом статті 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні докази виконання боржником кредитного зобов'язання по погашенню тіла кредиту та процентів, нарахованих згідно умов договору та у встановлений таким договором строк.
Разом з тим, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, безпідставним є нарахування позивачем процентів поза межами обумовленого сторонами у кредитному договорі строку кредитування, тобто після 01 жовтня 2021 року, які згідно розрахунку заборгованості нараховані у сумі 1770 грн.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредита у розмірі 5000 грн. та за процентами у розмірі 4140 грн., а всього 9140 грн.
З урахуванням вище зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між стронами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обргунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року, укладеного з адвокатським об'єднанням "Правовий Діалог", акт приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 04 січня 2024 року, а саме первинної підготовки та направлення/подача однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги - 7000,00 грн., платіжну інструкцію №1567 від 05 січня 2024 року про перерахування коштів позивачем адвокату у сумі 7000,00 грн.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують не значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 5147,50 грн.,з яких 2147,50 грн. витрат зі сплати судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитсервіс" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №201001-003 від 01 жовтня 2020 року станом на 21 серпня 2024 року у розмірі 9140 грн., з яких 5000 грн. заборгованість за тілом кредита, 4140 грн. заборгованість за процентами, а також 5147,50 грн. судових витрат, з яких 3000 грн. витрат на правничу допомогу. В задоволенні решти позовних вимог та витрат на правову допомогу позивачеві слід відмовити.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (код ЄДРПОУ 41125531) заборгованість за кредитним договором №201001-003 від 01 жовтня 2020 року станом на 21 серпня 2024 року у розмірі 9140 грн. (дев'ять тисяч сто сорок грн. 00к), з яких 5000 грн. заборгованість за тілом кредита, 4140 грн. заборгованість за процентами, а також 5147,50 грн. (п'ять тисяч сто сорок сім грн. 50 к) судових витрат, з яких 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог та стягненні витрат на правову допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 18.03.2025.