Справа № 484/4068/24
Провадження № 1-кс/484/11/25
14.03.2025 року слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024150000000027, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, щодо неналежного розгляду клопотання,
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024150000000027, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, щодо неналежного розгляду клопотання.
У скарзі зазначив, що на даний час, Первомайським районним відділом поліції ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження за № 42024150000000027 від 10.06.2024р. за ст. 126-1 КК України «Домашнє насильство», за фактом домашнього насильства відносно ОСОБА_3 та його малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме відносно того, що систематично (впродовж декількох років) матір'ю дітей ОСОБА_7 та їх вітчимом ОСОБА_8 , вчиняються протиправні дії по відношенню до малолітніх дітей (копія Витягу з ЄРДР додається).
Дане кримінальне провадження було відкрито за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомлялось, що відповідно до Висновку судово-психологічної комплексної колегіальної експертизи, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №21-72-37, яка призначена та проведена у рамках цивільної справи, у якій за результатами проведеної бесіди експертом ОСОБА_9 зафіксовано, за словами дітей, що з боку вітчима до них застосовуються фізичне насилля, а саме на запитання експерта як вдома карають дітей, відповідь була «б'ють ременем», на запитання хто саме, відповідь обидва «батько», натомість, батьком діти називають теперішнього чоловіка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Окрім того, у експертному висновку, за результатами проведеного дослідження було рекомендовано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернутись до психологів, з метою корекції їх виховної поведінки, оскільки ними застосовують «не екологічні методи виховання».
18.09.2024р. ОСОБА_3 з метою підтвердження своєї заяви про кримінальне правопорушення, а також користуючись своїми правами як заявника, а саме ч. 2 ст. 60 КПК України (якою передбачено право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи), звернувся до слідчого з відповідним клопотанням, у якому я просив, долучити вищевказаний Висновок до матеріалів кримінального провадження, оскільки:
- вказаний Висновок має безпосереднє значення для обґрунтування поданої мною заяви про кримінальне правопорушення та з'ясування всіх важливих обставин, що мають значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
- вказаний Висновок є безпосередньо тим документом, у якому судовими експертами були зафіксовані та відображені факти, що систематично (впродовж декількох років) матір'ю дітей ОСОБА_7 та їх вітчимом ОСОБА_8 , вчиняються протиправні дії по відношенню до моїх малолітніх дітей.
- вказаний Висновок містить згадування та посилання на всі матеріали психологічного дослідження підекспертних осіб (роботи та малюнки дітей, відеозаписи бесід з підекспертними особами), що були проведені в рамках даної експертизи та мають безпосереднє доказове значення для підтвердження або спростування наявності протиправних дій (у зв'язку з чим мають бути витребувані слідчим для проведення неупередженого розслідування).
- відкрите кримінальне провадження, свідчить про обов'язок сторони обвинувачення щодо збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення чи осіб, які могли вчинити злочин. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК України).
Проте, 20.09.2024р. слідчим ОСОБА_4 було винесено Постанову про залишення без розгляду (копія додається), яка не відповідає вимогам ст. 2, 40, 50, 55, 110, 220 КПК України, та взагалі не передбачена діючим законодавством, у зав'язку з чим слідчий фактично так і не вчинив дій щодо належного розгляду мого звернення, чим допустив бездіяльність.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством встановлено, що бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.
При цьому, відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» слідчий зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст. 220 КПК України, за наслідком розгляду клопотання, слідчий може прийняти виключно одне з трьох рішень: 1) про повну відмову в задоволенні клопотання; 2) про часткову відмову в задоволенні клопотання; 3) про задоволення клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України слідчий має неухильно дотримуватися вимог КПК України.
Проте, 20.09.2024 р. слідчим було винесено Постанову про залишення без розгляду, що взагалі не передбачено діючим КПК України.
Більш того, саме поняття «залишення без розгляду» - це форма закінчення розгляду цивільної, господарської чи адміністративної судової справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Більш того, винесення таких заяв віднесено до компетенції суддів та слідчих суддів, а не слідчого. Внаслідок чого, взагалі не зрозуміло мотивів слідчого, який не просто назвав так Постанову, а ще й в її резолютивної частині прямо вказав, що залишає без розгляду клопотання.
Зазначає, що фактично, слідчий вийшов за межі наданих йому повноважень, чим грубо порушив принцип законності та обґрунтованості при прийнятті ним процесуального рішення та допустив порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, допустивши бездіяльність, не здійснюючи належного розгляду його звернення.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав.
Слідчий надав суду заяву, про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 4, 13 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право заявляти відводи та клопотання, одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування
В судовому засіданні встановлено, що 18.09.2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області з клопотанням в якому просив долучити до матеріалів кримінального провадження за № 42024150000000027 від 10.06.2024 р. за ст. 126-1 КК України копію висновку судово-психологічної комплексної колегіальної експертизи, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21-72-37.
Постановою слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 зазначене клопотання ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Згідно вимог ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок, що слідчий за результатом розгляду клопотання має право прийняти одне із наступних рішень: 1) задовольнити клопотання, 2) повністю відмовити в задоволенні клопотання, 3) частково відмовити в задоволенні клопотання.
Разом з тим, всупереч вищенаведеним вимогам ст. 220 КПК України, клопотання ОСОБА_3 слідчим належним чином розглянуто не було, а прийнято рішення, яке взагалі не передбачено кримінальним процесуальним законом.
З огляду на наведене, слід зобов'язати слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , належним чином розглянути клопотання ОСОБА_3 від 18.09.2024 року у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.
Керуючись ст.ст. 306, 307 КПК України,-
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024150000000027, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, належним чином розглянути клопотання ОСОБА_3 від 18.09.2024 року у відповідності до вимог ст. 220 КПК України, про що повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата виготовлення повного тексту ухвали - 18.03.2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1