Справа № 523/19473/24
Провадження №2/523/60/25
(заочне)
"17" березня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса для листування: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Установив
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами. Свої вимоги мотивує тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
1. 24.09.2018 кредитний договір №2001135603601, за яким позичальнику видано кредит у сумі 14500 грн.;
2. 19.06.2019 кредитний договір №1001337525301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн.
Однак ОСОБА_1 не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 склала:
По кредитному договору від 24.09.2018 № 2001135603601 - 23594.85 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 85 копійок) грн., з яких: 13871.86 грн. - заборгованість за кредитом; 9722.99 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.
По кредитному договору від 19.06.2019 № 1001337525301- 31921.59 (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 59 копійок) грн., з яких: 18296.07 грн. - заборгованість за кредитом; 8.04 грн. - заборгованість процентами; 13617.48 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 09.09.2024 склала 55516,44 (П'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять грн 44 коп.) гривень.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
До теперішнього часу відповідач не виконує свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжує користуватися отриманими кредитними коштами, що і стало причиною звернення із зазначеним позовом до суду.
Позивач просить стягнути зазначену заборгованість перед банком з ОСОБА_1 та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 40,41).
Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с. 6).
Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином за встановленою адресою реєстрації, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. (а.с. 43, 45,46).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою представника позивача. (а.с. 6).
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд встановив наступні обставини.
Між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
1. 24.09.2018 кредитний договір №2001135603601, за яким позичальнику видано кредит у сумі 14500 грн.;
2. 19.06.2019 кредитний договір №1001337525301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн.
Однак ОСОБА_1 не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 склала:
По кредитному договору від 24.09.2018 № 2001135603601 - 23594.85 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 85 копійок) грн., з яких: 13871.86 грн. - заборгованість за кредитом; 9722.99 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.
По кредитному договору від 19.06.2019 № 1001337525301- 31921.59 (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 59 копійок) грн., з яких: 18296.07 грн. - заборгованість за кредитом; 8.04 грн. - заборгованість процентами; 13617.48 грн. - заборгованість за комісією.
До теперішнього часу відповідач не виконує свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжує користуватися отриманими кредитними коштами.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 1 ЦК України встановлює, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відтак, сторона правочину, слідуючи власному волевиявленню, користується своїми правами та виконує обов'язки на власний розсуд, усвідомлюючи при цьому відповідні наслідки їх виконання/невиконання, передбачені законом або договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.
Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошових зобов'язань.
До відношень які виникають з кредитного договору застосовуються положення параграфа І глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 ). належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором/договорами, тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відсотків підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16, 509,510,524-526, 530,532-534, 536, 543, 553-555, 545-551, 572, 610-612,615,621-625, 626,1048-1050,1054 ЦК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса для листування: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4, заборгованість за кредитним договором №2001135603601 від 24.09.2018 року та кредитним договором №1001337525301 від 19.06.2019 року в загальному розмірі 55516,44 (П'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять грн 44 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4, судові витрати - судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя