79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" березня 2025 р. Справа №914/1924/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.І. Матущака,
секретар судового засідання В.Б. Лагутін,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Гаражного кооперативу «Білогорський» б/н від 14.11.2024 (вх. № 01-05/3259/24 від 15.11.2024)
на рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 (повний текст рішення складено 17.10.2024, м. Львів, суддя Б. Яворський)
у справі № 914/1924/23
за позовом ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача-1 Гаражного кооперативу «Білогорський», м. Львів
до відповідача-2 Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів
про визнання недійсним рішення загальних зборів гаражного кооперативу та скасування запису державного реєстратора,
за участю представників:
від позивача: І.С. Староста; О.І. Крет - адвокат
від відповідача-1: О.І. Гусак - керівник; М.В. Маєвська - адвокат
від відповідача-2: Д.В. Гонсьор
ОСОБА_1 звернувся до Гаражного кооперативу «Білогорський» та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради з позовною заявою про визнання недійсним рішень загальних зборів ГК «Білогорський» від 02.12.2022 та скасування запису державного реєстратора.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.12.2022 відбулися загальні збори членів гаражного кооперативу «Білогорський», які були організовані та проведені з грубим порушенням законодавства та статуту ГК «Білогорський», а саме: жодного попереднього повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів, а також порядку денного загальних зборів не було, такий видавався присутнім при реєстрації; у зборах брали участь та голосували особи, які не мають статусу членів кооперативу; на зібранні список членів кооперативу та статут ГК «Білогорський» був відсутнім, члени кооперативу не змогли ознайомитися з чинним статутом.
Позивач вказує, що тільки 30.03.2023 дізнався про обрання головою кооперативу ОСОБА_2 та членів правління, а також про прийняття інших спірних рішень (витяг від 27.03.2023 про рішення загальних зборів було оприлюднено на дошці оголошень). Дані рішення прийнято шляхом підписання листка опитування (голосування), що є грубим порушенням законодавства. Державним реєстратором незаконно здійснено запис про право ОСОБА_3 як керівника вчиняти юридичні дії від імені ГК «Білогорський».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Гаражного кооперативу «Білогорський» від 02.12.2022, оформлене протоколом №2. Скасовано запис державного реєстратора відділу реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 08.03.2023 за номером 1004151070005018014. Стягнуто з Гаражного кооперативу «Білогорський» в дохід Державного бюджету України 5 368,00 грн судового збору.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач 1 належними і допустимими доказами не довів, що членство у кооперативі визначалося прийняттям окремого локального акту (відповідні протоколи суду не надано), а також те, що позивач (власник гаражного боксу № НОМЕР_1 з 04.07.2017) не є членом ГК «Білогорський», адже долучений до справи протокол №6 від 12.11.2019 засідання правління ГК «Білогорський» про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени кооперативу є суперечливим доказом, оскільки такий не надсилався позивачу до відома (докази протилежного суду не подано), а свідок у справі ОСОБА_4 , який був членом правління у той час, заперечує свій підпис на такому документі. Позивач, заперечуючи зазначений факт, додатково зазначив, що кошти, сплачені ним як пайовий та членські внески йому не поверталися. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження визначення розмірів членських внесків, а також довідки про заборгованість, що слугувала підставою прийняття рішення правління. Крім того, суду не подано доказів, що таке рішення про відмову у прийняття в члени кооперативу в подальшому розглядалося та було затверджене загальними зборами кооперативу. До того ж сам ОСОБА_1 є у реєстрі присутніх на оспорюваних зборах.
Місцевий господарський суд також зазначив, що спірний протокол №2 від 02.12.2022 містить ряд невідповідностей щодо членства у такому. Зокрема, як вбачається із п.2 протоколу, головою зборів було обрано ОСОБА_5 , котрий був обраний головою зборів раніше, аніж прийнятий у члени кооперативу (п.4 протоколу №2 від 02.12.2022). Крім того, з додатку до означеного протоколу вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вписані як присутні члени кооперативу/власники гаражних боксів, однак на момент реєстрації для проведення зборів дані особи ще не були членами, адже рішення про їх прийняття є тільки у п.4 рішення, і включати їх у 309 членів, необхідних для кворуму та враховувати їх голоси при підрахунку, не правильно.
Згідно протоколу №2 від 02.12.2022 присутні на зборах 309 членів кооперативу/власників гаражних боксів від загальної кількості членів кооперативу 605 (згідно списку членів/власників, що є додатком до протоколу), натомість листків опитування відповідачем 1 подано суду у кількості 532 шт. і у таких листках опитуваннях є особи, які не були зареєстровані на зборах (зареєстровано 309, а голосувало 532), що також підтверджує доводи позивача про те, що збори були проведені з порушенням процедури голосування.
Як уже відзначалося вище, додатком до оспорюваного протоколу є Реєстр присутніх. У даному Реєстрі не розмежовано «членів кооперативу» та «власників гаражних боксів». Реєстр так і називається «Реєстр присутніх членів кооперативу/власників гаражних боксів на чергових загальних зборах ГК «Білогорський». Відповідач 1 так і не надав чіткий перелік членів кооперативу станом на 02.12.2022 і такий у матеріалах справи відсутній. Представник відповідача 1 у судових засіданнях пояснював, що окремого такого списку членів кооперативу не існує. За таких обставин, коли відсутній список членів кооперативу на момент проведення зборів, а у таких зборах при визначенні кворуму враховуються як члени кооперативу так і особи, які лише у майбутньому будуть прийняті у члени кооперативу, а їхні голоси уже враховані при підрахунку «за» питання порядку денного, не можна говорити про законність проведених зборів та рішень, які на них прийняті.
Відтак, за таких обставин даної справи місцевий суд погодився з позивачем, що рішення загальних зборів учасників кооперативу, яке оформлене протоколом №2 від 02.12.2022, не можна вважати таким, що прийнято з додержанням вимог чинного законодавства. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Оскільки рішення загальних зборів Гаражного кооперативу «Білогорський» від 02.12.2022, оформлене протоколом №2 підлягає визнанню недійсним, то внесений на його підставі запис за № 1004151070005018014 від 08.03.2023 також підлягає скасуванню, оскільки дана вимога позивача є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №2 від 02.12.2022.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 Гаражний кооператив «Білогорський» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14.11.2024 (вх. № 01-05/3259/24 від 15.11.2024) у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Білогорський», Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання недійсним рішень загальних зборів ГК «Білогорський», оформлене протоколом № 2 від 02.12.2022 р., та скасування запису державного реєстратора відмовити та закрити провадження у справі.
Апелянт зазначає, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви, яка подається на правління кооперативу, рішення яких затверджуються загальними зборами як передбачено ст. 11 ЗУ «Про кооперацію».
На переконання скаржника, місцевий суд, не взяв до уваги ст.11 абзац 2 Закону України «Про кооперацію» в якому вказано, що «Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу».
Рішення про відмову в прийнятті в члени кооперативу ОСОБА_1 оформлене протоколом № 6 від 12.11.2019, яке наявне в матеріалах справи та не оскаржувалось позивачем.
Разом з тим, прийняття в члени кооперативу при наявності оплати пайового внеску не підтверджує членства в кооперативі, а у заяві ОСОБА_1 про прийняття в члени кооперативу було відмовлено через наявну заборгованість, про що було усно повідомлено останнього та надіслано зазначений протокол простим листом.
Окрім того, апелянт вказує, що твердження місцевого суду про те, що позивач є власником гароажного боксу № 323 з 04.07.2017 року жодним чином не підтверджують членство останнього в кооперативі як і оплата вступного чи пайового внесків чи членських внесків.
Посилання позивача на те, що кошти, сплачені ним як пайовий та членські внески не повертались йому теж не заслуговує на увагу суду з огляду на те, що повернення коштів відбувається на підставі квитанцій про оплату коштів, які разом із заявою подаються бухгалтеру і є підзвітними документами. Оскільки ОСОБА_1 з заявою та квитанціями не звертався в кооператив, підстави для повернення коштів відсутні.
На адресу західного апеляційного господарського суду 05.03.2025надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Позивач просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу з огляду на наступне.
28.11.2024 року в електронний кабінет представника позивача надійшла ухвала суду про відкриття провадження у справі та надання відзиву у справі на протязі 15 днів з моменту одержання ухвали.
В той же час на протязі грудня представник не зміг узгодити зустріч з клієнтом, оскільки він повідомив в телефонному режимі про погане самопочуття та перебування на лікуванні.
21.02.2022 року клієнт прибув до представника в офіс та погодив проект відзиву, відтак лише 21.02.2025 року зміг подати відзив на апеляційну скаргу, погоджений клієнтом.
З урахуванням наведеного, представник позивача просить Західний апеляційний господарський суд прийняти відзив на апеляційну скаргу та поновити строк на подання відзиву з метою висловлення ставлення до поданої апеляційної скарги.
В розумінні ст. 119 ГПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Положення ч. 1 ст. 119 ГПК України пов'язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документальним підтвердженням) причин пропуску цього строку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду критично оцінює підстави для поновлення процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки не можливість узгодити зустріч адвоката з клієнтом протягом місяця, не є поважними причинами пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Будь-яких доказів існування інших поважних причин, які б перешкодили позивачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання відзиву на апеляційну скаргу), суду не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не обґрунтовано наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача в частині поновлення строку подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 914/1924/23.
В той час, згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку залишити відзив на апеляційну скаргу без розгляду.
Через систему «Електронний суд» 05.03.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які судом долучені до матеріалів справи.
У судове засідання 05.03.2025 з'явився позивач, надав пояснення, доводи апеляційної скарги заперечив.
У судове засідання 05.03.2025 з'явився відповідача-1, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
У судове засідання 05.03.2025 з'явився відповідача-2, надав пояснення.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Рішенням виконкому Залізничної райради депутатів трудящих від 15.03.1968 №290 «Про оформлення кооперативних гаражів по вул. Білогорській в сел. Жовтневому вирішено зареєструвати кооператив «Білогорський», у відповідності з типовим статутом від 16.11.1962; зобов?язано голову кооперативу Мельника О.Д. погодити проектну документацію будівництва гаражів; просити Управління головного архітектора м. Львова забезпечити відвід земельної ділянки площею 1,00 га та надати вихідні дані на проектування; закріпити за громадянами поіменно 32 бокси.
Відтак, гаражний кооператив "Білогорський" заснований у 1968 році та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 12-А. Відповідно до реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу станом на 19.04.2007 вказано 32 засновники юридичної особи ГК «Білогорський» (а.с.229-231, Т2). А у реєстраційній картці від 06.03.2023 зазначено - «члени кооперативу». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі «перелік засновників (учасників) юридичної особи» вказано «всього членів кооперативу в кількості 623 фізичних осіб».
Статут Гаражного кооперативу "Білогорський" зареєстровано 08 липня 1968 року у Виконавчому комітеті Залізничної районної ради депутатів трудящих (а.с. 158-165. Том 3).
Згідно статуту кооперативу, метою діяльності кооперативу є забезпечення членів кооперативу гаражем-стоянкою для автомобілів і мотоциклів шляхом будівництва власного обладнаного гаража-стоянки за власні кошти кооперативу, а також для подальшої експлуатації та управління цим гаражем-стоянкою (п.1); членами кооперативу можуть бути громадяни, що досягли 18-річного віку, постійно проживають на території даного міста (селища) і мають автомобіль чи мотоцикл, який належить їм на правах особистої власності (п.6); кількість членів кооперативу не може перевищувати кількості боксів або місць стоянок у гаражі-стоянці, який будується кооперативом (п.7); органами управління кооперативу є загальні збори його членів і правління кооперативу (п.30); загальні збори членів кооперативу скликаються Правлінням не рідше ніж раз на рік. Позачергові загальні збори скликаються в 6-денний строк на вимогу не менше ніж 1/3 членів кооперативу, а також на вимогу Ревізійної комісії або виконкому Ради депутатів трудящих, який зареєстрував статут кооперативу (п.32); загальні збори членів кооперативу є дійсними за участю в них не менше 2/3 загальної кількості членів кооперативу чи їх довірених осіб (п.33); Правління кооперативу обирається загальними зборами в кількості не менше 3-х членів строком на два роки (п.34).
У матеріалах справи міститься копія протоколу № 6 від 12.11.2019 засідання правління ГК «Білогорський» у складі голови ОСОБА_9 , членів правління: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у якому вказано, що правління прийняло рішення про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_15 та ОСОБА_16 як нових власників г/боксів, а також про відмову у прийняття ОСОБА_1 у членство (а.с. 55, Т2).
Протоколом №5 зборів правління гаражного кооперативу «Білогорський» від 11.11.2022 у складі: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 постановлено провести загальні збори 02.12.2022; для більш ефективної роботи лічильної комісії голосування провести за допомогою листа опитування (голосування) та визначено порядок інформування членів гаражного кооперативу шляхом оголошення на території кооперативу та вайбер-групу. Крім того, було задоволено заяву ОСОБА_8 про передачу їй паю її батька, прийнято у члени кооперативу як спадкоємця та зобов?язано оплатити вступний внесок. Протокол підписано головою зборів ОСОБА_17 та секретарем - ОСОБА_21 (а.с.63, Т1).
Відповідач зазначає, що 02.12.2022 у приміщенні Вищого професійного училища № 20 відбулися загальні збори Гаражного кооперативу "Білогорський", на яких з 605 членів кооперативу присутніми на зборах були 309 членів кооперативу.
Відповідно до змісту оспорюваного рішення загальних зборів Гаражного кооперативу "Білогорський" від 02.12.2022, оформленого протоколом №2, у порядок денний було включено 9 (дев'ять) питань:1. Обрання голови зборів та секретаря зборів. 2. Обрання членів лічильної комісії. 3. Звіт Голови Правління. 4. Затвердження рішення правління про прийняття в члени кооперативу та інших рішень правління. 5. Затвердження Статуту в новій редакції. 6. Обрання Голови та Членів Правління. 7. Обрання Членів Ревізійної комісії. 8. Затвердження кошторису на 2023 рік (розмір членських, пайових, вступних та експлуатаційних внесків). 9. Інше.
У Протоколі зборів зазначено, що за результатами проведених зборів головою зборів було обрано ОСОБА_5 , секретарем - ОСОБА_21 (п.1 порядку денного). У члени кооперативу було прийнято (п.4 порядку денного): ОСОБА_23 (г/б НОМЕР_3); ОСОБА_6 (г/б НОМЕР_4); ОСОБА_7 (г/б НОМЕР_5); ОСОБА_24 (г/б НОМЕР_6); ОСОБА_25 (г/б НОМЕР_7); ОСОБА_5 (г/б НОМЕР_8) та ОСОБА_8 (г/б НОМЕР_9). На оспорюваних зборах прийняті рішення щодо усіх питань порядку денного.
Протокол №2 загальних зборів ГК «Білогорський» від 02.12.2021 підписаний головою зборів ОСОБА_5 та секретарем ОСОБА_21 , підписи яких засвідчено нотаріально.
У матеріалах справи міститься список членів кооперативу/власників гаражних боксів ГК «Білогорський» станом на 28.10.2022 (а.с.124-131, Т.2 та 166-174, Т3), у якому зазначено, що всього членів кооперативу/власників гаражних боксів: 605 осіб. Всього боксів - 623.
У додатку до протоколу чергових загальних зборів членів кооперативу ГК «Білогорський» Реєстрі присутніх членів кооперативу/власників гаражних боксів на чергових загальних зборах гаражного кооперативу «Білогорський» вказано, що у чергових загальних зборах 02.12.2022 під №38 зареєстрований ОСОБА_1 - член кооперативу/власник г/боксу НОМЕР_12; а також свідки у даній справі: ОСОБА_26 - НОМЕР_16, член кооперативу/власник г/боксу НОМЕР_10; ОСОБА_13 - НОМЕР_11, член кооперативу/власник г/боксу НОМЕР_14; ОСОБА_27 - НОМЕР_13, член кооперативу/власник г/боксу НОМЕР_17 та ОСОБА_28 зареєстрований під НОМЕР_15, член кооперативу/власник г/боксу № НОМЕР_2 , який був також головою ревізійної комісії ГК «Білогорський» у попередні періоди. Загалом, як зазначено у протоколі, у зборах взяло участь 309 членів кооперативу.
Додатками до протоколу чергових загальних зборів членів ГК «Білогорський» є листки опитування (у кількості 532 шт.), де зафіксовані результати голосування по кожному питанню порядку денного та засвідчені підписами членів ГК «Білогорський».
Крім того, 02.12.2022, після виклику наряду поліції, було складено акт про відсутність кворуму на проведення загальних зборів і визнання прийнятих загальними зборами рішень недійсними. У акті зазначено, що прибули та зареєструвалися для у часті у позачергових зборах 88 учасників, що свідчить про відсутність кворуму, відсутність чіткого переліку членів кооперативу. Акт підписали 10 осіб.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.07.2017 ОСОБА_1 є власником гаража НОМЕР_12 автогаражного кооперативу «Білогорський», загальною площею 34,7 кв.м. Даним документом, а також копіями касового прибуткового ордеру №355 від 30.08.2019 та №20 від 28.11.2019 на прізвище ОСОБА_1 про сплату пайового та членського внеску позивач підтверджує оплату внесків та свій статус членства у кооперативі.
Як стверджує позивач, він лише у березні 2023 року з оголошення на стенді дізнався, що 02.12.2022 начебто були проведені чергові загальні збори членів кооперативу, результати яких оформлені протоколом №2; вважає дані чергові збори організованими та проведеними з грубим порушенням законодавства та статуту ГК; повідомлення на дошці оголошень про дату, час та місце проведення, а також порядок денний чергових загальних зборів ГК «Білогорський» не було; не було достатньої кількості голосів для прийняття рішень, а додаток до протоколу №2 нотаріально не засвідчений.
Відповідач 1 заперечує факт того, що позивач є членом кооперативу, оскільки рішенням правління, оформленим протоколом №6 від 12.11.2019, йому було відмовлено у задоволенні заяви від 30.08.2019 про прийнятті його у члени кооперативу, а відповідної заяви про вступ він повторно не подавав і збори у подальшому не приймали рішення про прийняття такого у члени кооперативу. Стверджує, що на території ГК «Білогорський» було розміщено два оголошення про проведення 02.12.2022 загальних зборів з наступним порядком денним: 1. Обрання голови зборів та секретаря зборів, 2. Обрання членів лічильної комісії, 3. Звіт Голови Правління, 4. Затвердження рішення правління про прийняття в члени кооперативу та інших рішень правління, 5. Затвердження Статуту в новій редакції, 6. Обрання Голови та Членів Правління, 7. Обрання Членів Ревізійної комісії, 8. Затвердження кошторису на 2023 рік (розмір членських, пайових, вступних та експлуатаційних внесків), 9. Інше. В оголошені зазначено про строки подання пропозицій. На оспорюваних зборах прийняті рішення щодо усіх питань порядку денного. Голосування проводилося по кожному питанню окремо. Результати голосування по питаннях порядку денного зафіксовані в листках письмового опитування.
У матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені копії заяв свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_13 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 (а.с.173-175, 225. Т.2) та розписки від 30.09.2024 про повідомлення їх за неправдиві показання свідків.
Свідки на підтвердження своєї позиції, викладеної у заявах свідків, у судовому засіданні 30.09.2024 інформували суд, що про загальні збори дізналися від інших членів кооперативу, оголошення про проведення зборів не оприлюднювалося у належному порядку; опитувальні листки були складені заздалегідь; список членів/власників був виготовлений пізніше; питання членства у кооперативі не вирішувалося раніше, усі власники гаражних боксів були пайовими учасниками кооперативу.
ОСОБА_28 (свідок) повідомив, що він у 2007-2008 був обраним членом ревізійної комісії ГК «Білогорський» як власник-пайовик, тобто без окремо попередньо прийнятого рішення про прийняття його у члени кооперативу. Інформації про кількість членів кооперативу відповідачем 1 до суду не подано (такі протоколи у кооперативі відсутні), відповідач 1 збирав підписи від більшості власників гаражних боксів кооперативу, що також підтверджує наявність членства у окремих власників (пайовиків).
ОСОБА_4 заперечив факт підпису та напису у протоколі №6 від 12.11.2019 засідання правління ГК «Білогорський», яким відмовлено ОСОБА_29 у членстві кооперативу, а також сам факт участі у такому засіданні.
ОСОБА_30 відзначив, що не пропонував себе на голову, як про це зазначено у спірному протоколі, у членство його ніколи не приймали (такий протокол відсутній).
ОСОБА_31 відзначив, що він 11.11.2022 як член правління кооперативу прибув на скликане засідання правління, однак таке в зазначений день не відбулося, оскільки з'явилося лише 3 особи, тому поставив під сумнів протокол №5 зборів правління гаражного кооперативу «Білогорський» від 11.11.2022, якими призначалися спірні збори.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Частина 2 статті 4 ГПК України надає право фізичним особам, які не є підприємцями, звертатися до господарського суду лише у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
У свою чергу, положеннями статті 20 ГПК України визначена предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, до якої віднесені справи у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин (у тому числі за участю фізичних осіб).
Пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Спірні правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про кооперацію», який з урахуванням характеру спірних правовідносин, є спеціальним нормативним актом та визначає особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими.
Законом України «Про кооперацію» (з наступними змінами) визначено правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Цим Законом встановлено зокрема наступне:
кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (абз. 2 ч. 1 ст.2);
обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (абз. 4 ч. 1 ст. 2);
одними із основних принципів, на яких базується кооперація, є принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та принцип рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос) (ст.4);
кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Права учасників (членів) кооперативу та його статут них органів, визначені законом не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами) (ст. 6);
кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами (ст. 4);
Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч. 1 ст. 8);
Статут кооперативу зокрема повинен містити відомості про порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах (п. 9 ч. 2 ст. 8);
Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству (ч. 3 ст. 8);
членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ст.10);
вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст.11 ).
Судом встановлено, що станом на дату проведення спірних зборів (02.12.2022) діяла редакція статуту 1968 року.
Як уже відзначалося, статутом кооперативу унормовано, що такий створено об'єднанням громадян - власників автомобілів та гаражних боксів з метою забезпечення членів кооперативу гаражем-стоянкою, а також визначено, що кількість членів кооперативу не може перевищувати кількості боксів або місць стоянок у гаражі-стоянці, який будується кооперативом. Член кооперативу може бути виключений з кооперативу у випадку невиконання статуту, обов?язків, встановлених загальними зборами, у випадку руйнування або псування гаража (п.26 статуту).
Наведені положення Закону України «Про кооперацію» передбачають, що подання заяви про вступ до кооперативу є однією з обов'язкових умов для набуття статусу «члена кооперативу». Далі така заява має бути розглянута правлінням кооперативу за затверджена загальними зборами (зборами уповноважених). Самого лише факту набуття у власність гаражного боксу у порядку спадкування (навіть у члена кооперативу), та сплата внесків не є достатнім для того, щоб стати членом кооперативу.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.07.2017 ОСОБА_1 є власником гаража НОМЕР_12 автогаражного кооперативу «Білогорський», загальною площею 34,7 кв.м. Даним документом, а також копіями касового прибуткового ордеру №355 від 30.08.2019 та №20 від 28.11.2019 на прізвище ОСОБА_1 про сплату пайового та членського внеску позивач підтверджує оплату внесків та свій статус членства у кооперативі.
Відповідач-1 заперечує факт того, що позивач є членом кооперативу, оскільки в матеріалах справи наявне Рішення про відмову в прийнятті в члени кооперативу ОСОБА_1 оформлене протоколом № 6 від 12.11.2019р.
Колегія суддів вказує, що у даному випадку позивач не довів, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», адже ним не подано, а у матеріалах справи відсутні, його заява про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів (зборів уповноважених) про прийняття його у члени кооперативу. Право власності на гаражний бокс, сплата пайового та членського внеску не може свідчити, що ОСОБА_1 вступив до кооперативу у встановленому законом порядку та є його членом.
За відсутності заяви про вступ до кооперативу та рішення про прийняття до членів кооперативу, стверджувати, що відповідна особа є членом кооперативу, не можна (схожий висновок зробив ВС у постанові від 16.03.2021 у справі №466/1474/18).
Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №914/2148/22, у якій зазначено наступне: « 5.15. Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам суди встановили відсутність документів, передбачених статутом кооперативу (пунктами 7-9 розділу 5 статуту ГБК ІНФОРМАЦІЯ_1), які б підтверджували обставини того, що ОСОБА_1 є членом ГБК ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме заяви ОСОБА_1 про вступ до ГБК ІНФОРМАЦІЯ_1, рішення правління кооперативу про прийняття його у члени кооперативу та відповідного рішення загальних зборів (зборів уповноважених) про затвердження такого рішення правління.
5.16.Враховуючи встановлені судами обставини справи, норми Закону України "Про кооперацію" та статуту ГБК ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав вважати ОСОБА_1 членом цього гаражно-будівельного кооперативу.
5.17.Доводи скаржників про те, що членство ОСОБА_1 у кооперативі підтверджується наявністю у нього на праві власності гаражного боксу в цьому кооперативі, а також сплатою членських внесків, не спростовують висновків судів, адже вказані обставини не є достатніми підставами набуття членства в кооперативі у розумінні положень Закону України "Про кооперацію" та статуту ГБК ІНФОРМАЦІЯ_1.».
Посилання позивача на те, що кошти, сплачені ним як пайовий та членські внески не повертались йому оцінюються колегією суддів критично, з огляду на те, що повернення коштів відбувається на підставі квитанцій про оплату коштів, які разом із заявою подаються бухгалтеру і є підзвітними документами.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 з заявою та квитанціями до кооперативу, підстави для повернення коштів відсутні.
Позивач також вказує, що під час судового провадження у справі №914/1011/22 ОСОБА_2 будучи позивачем по справі, подав прибутковий касовий ордер як доказ членства у даному кооперативі.
Однак, колегія суддів вказує, що у справі №914/1011/22 на підтвердження того, що позивач є членом кооперативу надано суду наступні копії документів: виписка з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_1 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський»; витяг про реєстрацію речових прав на гараж № НОМЕР_1 ; договір дарування на гараж № НОМЕР_1 ; квитанція про сплату вступного, пайового внеску.
Отже, у вказаній справі сплата позивачем пайового та членського внеску, як і належність права власності на гаражний бокс, не були самостійною підставою для висновку про те, що позивач є членом кооперативу. У вказаній справі, на відміну від справи №914/1924/23, позивачем на підтвердження свого членства у кооперативі було: (1) надано відповідну виписку з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_1 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський»; (2) доказів виключення позивача з кооперативу на підставі рішення загальних зборів його членів відповідачем не надано. Суд у цій справі не виснував, що лише обставини сплати членських внесків та їх прийняття відповідачем, є самостійною підставою вважати особу членом кооперативу.
Відтак рішення у справі №914/1011/22 прийнято хоча і за подібного правового регулювання, але за інших, ніж у цій справі обставин, і за іншими поданими сторонами і оціненими доказами. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними відповідні доводи позивача.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач 1 належними і допустимими доказами не довів, що позивач (власник гаражного боксу № НОМЕР_1 з 04.07.2017) не є членом ГК «Білогорський», адже долучений до справи протокол №6 від 12.11.2019 засідання правління ГК «Білогорський» про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени кооперативу є суперечливим доказом.
Відповідно, оскільки під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав належних доказів на підтвердження того, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», він і не може бути позивачем у господарському спорі про оскарження рішення загальних зборів (зборів уповноважених) даного кооперативу, адже такий спір, з огляду на ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Такий спір може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства загальним судом.
Згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене, провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Білогорський» про визнання недійсним рішення загальних зборів гаражного кооперативу та скасування запису державного реєстратора, слід закрити.
Відтак, колегія суддів вважає, що викладені вимоги апеляційної скарги в частині закриття провадження у справі, знайшли підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
Відповідно до частини 3 статті 129 ГПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Апеляційним судом закрито провадження у справі, отже, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору та приписів вказаних норм, наявні підстави для повернення сплаченої суми судового збору апелянту.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Білогорський» б/н від 14.11.2024 (вх. № 01-05/3259/24 від 15.11.2024) задоволити частково.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2024 у справі № 914/1924/23 скасувати. Прийняте нове рішення яким:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Білогорський», Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання недійсним рішень загальних зборів ГК «Білогорський» від 02.12.2022 та скасування запису державного реєстратора, закрити.
3. Здійснити розподіл судових витрат.
Повернути Гаражному кооперативу «Білогорський» (місцезнаходження: 79052, Львівська область, місто Львів, вул. Рудненська, будинок 12-А, ідентифікаційний код - 23968885) з Державного бюджету України 6 441, 60 судового збору, сплаченого згідно Платіжної інструкції від 04.11.2024 №1575-3710-8709-0929 та Платіжної інструкції від 24.11.2024 №107.
4.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 17.03.2025.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак