79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" березня 2025 р. Справа №914/1890/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
при секретарі судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2024 (суддя Манюк П.Т.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Титан", м. Львів про прийняття додаткового рішення
у справі № 914/1890/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Титан", м. Львів,
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, Львівська обл., с. Віжомля,
про стягнення 847912, 56 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Паливна компанія Титан» 30.07.2024 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (далі сільськогосподарське товариство) 847912,56 грн.
Господарський суд Львівської області від 25.11.2024 позовні вимоги ТОВ «Паливна компанія Титан» задоволив в повному обсязі; з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь позивача стягнув 683928,80 грн заборгованості, 54739,84 грн пені, 20396,50 грн 10% річних, 20454,54 грн інфляційних втрат, 68332,82 грн штрафу; за рахунок відповідача відшкодував позивачу судовий збір.
29.11.2024 представник позивача в системі «Електронний суд» сформував заяву про прийняття додаткового рішення у даній справі, в якій просив суд стягнути із відповідача на користь позивача 30000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Господарський суд Львівської області 09.12.2024 ухвалив рішення, яким заяву позивача задоволив; з відповідача на користь позивача стягнув 30000,00 грн.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив таке в апеляційному порядку, оскільки вважає, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції не взяв до уваги доводів відповідача про те, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірно завищеною, враховуючи незначну складність справи, визнання відповідачем основної суми заборгованості, готовність відповідача на врегулювання спору мирним шляхом, про що відповідач вказував у відзиві на позов.
Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи відповідача та зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, а також звернув увагу на ту обставину, що гонорар представника позивача визначений у фіксованому розмірі і не залежить від часу, витраченого представником позивача. Сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн є фактично понесеною та підтвердженою копіями платіжної інструкції № 464 від 02.08.2024, договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024, акта № 28/11 приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2024, оригіналом детального опису робіт (наданих послуг), оригіналом рахунка № 19.012.16-1 від 31.07.2024, що в сукупності належно та достатньо обґрунтовують та підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість. Таким чином, додаткове рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки вже встановлених судом першої інстанції обставин.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
Позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, відповідач подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю його адвоката в іншому судовому процесі.
Розглянувши вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія ухвалила відмовити в задоволенні такого з огляду на строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, визначений ст. 273 ГПК України.
Враховуючи, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, приймаючи до уваги, що участь уповноважених представників жодною ухвалою суду обов'язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, приймаючи до уваги залишення без змін основного рішення Господарського суду Львівської області у цій справі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача, з огляду на таке:
Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, представник ТОВ «Паливна компанія Титан» в ході судових дебатів під час судового засідання 25.11.2024 зробив заяву та повідомив суд, що докази про розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду у строк, визначений процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення судом рішення 25.11.2024 представник позивача 29.11.2024 у системі «Електронний суд» сформував заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. На підтвердження вказаного розміру понесених позивачем витрат останній до свого клопотання долучив копії: ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1299571 на представництво інтересів ТОВ «Паливна компанія Титан» адвокатом Гринчуком А.М. в Господарському суді Львівської області; витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, з якого вбачається, що Гринчук А.М. обліковується у раді адвокатів Львівської області; детального опису робіт (наданих послуг), в якому зафіксовані названі послуги, дата надання відповідної послуги та час, затрачений адвокатом на надання такої; акта № 28/11 приймання-передачі наданих послуг від 28.11.2024, в якому зафіксовано розмір наданих послуг, який становить 30000,00 грн; довідки за № 27/11 від 27.11.2024 про погодинні ставки гонорару фахівців адвокатського об'єднання; платіжної інструкції № 464 на суму 30000,00 грн; рахунка за № 19.012.16-1 від 31.07.2024 на суму 30000,00 грн, виставленого адвокатським об'єднанням позивачу; договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024, в якому адвокатське об'єднання зобов'язалося надати ТОВ «Паливна омпанія Титан» правничу допомогу в суді щодо стягнення грошових коштів з дебітора - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на підставі договору купівлі-продажу № 22/03-2022-1 від 22.03.2022.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач своїм правом, наданим йому ст. 126 ГПК України, скористався та подав суду свої заперечення, в яких просив про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, обґрунтовуючи свої доводи відсутністю детального акта приймання-передачі послуг та неспівмірністю наданих послуг з їх вартістю.
З наведеного слідує, що позивач дотримався порядку звернення до суду з відповідною заявою про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України. З долучених відповідачем доказів вбачається, що вказані витрати є гонораром адвоката, розмір якого сторони погодили у п. 4.2 укладеного між адвокатським об'єднанням та позивачем договору про надання правничої допомоги, який становить 30000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що відповідають критерію розумності та співмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг. Водночас, доводи відповідача про неспівмірність вартості гонорару розміру послуг, наданих адвокатом позивачу з покликанням на відсутність детального переліку наданих послуг в акті наданих послуг, правомірно відхилено місцевим господарським судом, позаяк матеріали справи містять достатню кількість належних та допустимих доказів, що підтверджують обсяг наданих адвокатом позивача послуг. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу на те, що розмір гонорару адвоката позивача є фіксованим та визначеним п. 4.2 договору про надання правничої допомоги. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького відмовити.
Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 029.12.2024 у справі №914/1890/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повна постанова складена 17.03.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік