18.03.2025
Справа № 522/8371/23
Провадження по справі № 1-кп/522/75/25
18 березня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина рф, який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо судимостей відсутні,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. урень горьковської області рф, громадянки рф, яка до затримання проживала за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо судимостей відсутні,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
перекладача - ОСОБА_7 ,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 114 КК України.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, вказала, що обвинувачення інкриміноване її підзахисним є недоведеним, а зазначенні прокурором ризики необґрунтовані, клопотання прокурора не підлягає задоволенню, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на наявність міцних соціальних зв'язків обвинувачених, які до затримання офіційно працювали, мали постійне місце проживання та на законних підставах отримали посвідку на проживання на території України. Зазначила, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою. Окремо звернула увагу, що обвинувачена ОСОБА_4 є матір'ю двох неповнолітніх дітей.
Обвинуваченні підтримали захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, обвинувачених, дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали провадження, суд доходить таких висновків.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2025 року було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без визначення розміру застави.
Дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, суд враховує необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави, в якій введено воєнний стан та ведуться активні бойові дії через збройну агресію рф проти України, та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на те, що судом не завершено дослідження матеріалів кримінального провадження в повному обсязі, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даній стадії судового провадження обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України - шпигунство за кваліфікуючими ознаками: передача та збирання з метою передачі іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчинене іноземцем за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є уродженцем м. Одеси, громадянином рф, який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 , будучи громадянином рф може залишити територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності та продовжити свою розвідувальну діяльність на території України та інших держав, використовуючи можливості напрацьованого в м. Одесі агентурного апарату або передання його на зв'язок іншим резидентам спеціальних розвідувальних органів рф, які перебувають в м. Одесі.
Отже, зазначений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, суд вважає доведеним.
Також, суд вважає, що прокурором доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у впливі обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від надання показань.
Крім того, суд враховує, що місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 є територія України, на якій на даний час продовжуються вестись активні бойові дії з підрозділами збройних сил держави-агресора, що унеможливлює контроль виконання ним іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого, в тому числі ст. 114 КК України, за наявності доведених прокурором ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні прокурора ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості та характеру злочину проти основ національної безпеки України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , даних щодо особи обвинуваченого, суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який здатен запобігти доведеним у клопотанні прокурора ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати та не зменшились, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує дані щодо особи обвинуваченої, яка є уродженкою м. урень горьковської області рф, громадянкою рф, яка до затримання проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченої, а також тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, що обвинувачена, розуміючи наслідки покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , будучи громадянкою рф, може залишити територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 має двох неповнолітніх дітей, однак останні не проживають на даний час на території України.
Також існує ризик того, що обвинувачена може продовжити свою розвідувальну діяльність на території України та інших держав, використовуючи можливості напрацьованого в м. Одесі агентурного апарату або передання його на зв'язок іншим резидентам спеціальних розвідувальних органів рф, які перебувають в м. Одесі.
Отже, суд вважає доведеним зазначений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому остання обвинувачується.
Також, суд вважає, що прокурором також доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у впливі обвинуваченої на свідків у даному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від надання показань.
Крім того, суд враховує, що останнє місце проживання обвинуваченої ОСОБА_4 є територія України, на якій на даний час продовжуються вестись активні бойові дії з підрозділами збройних сил держави-агресора, що унеможливлює контроль виконання нею іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого, в тому числі ст. 114 КК України, за наявності доведених прокурором ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України та відповідно до ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 , зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні прокурора ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості та характеру злочину проти основ національної безпеки України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , даних щодо особи обвинуваченої, суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який здатен запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати та не зменшились, забезпечити її належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 КПК України суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 68 КПК України, у разі виникнення необхідності у кримінальному провадженні в перекладі пояснень, показань або документів, сторони кримінального провадження чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Як вбачається з матеріалів провадження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було залучено перекладача, оскільки обвинувачені є громадянами іншої держави, не володіють українською мовою, якою ведеться судочинство, а володіють російською мовою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2023 року до участі у кримінальному провадженні був залучений перекладач ОСОБА_7 , який працює перекладачем в ТОВ «Колегія судових перекладачів», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 64, кв. 83.
Пунктом 3 частини 2 ст. 68 КПК України передбачено право перекладача на одержання винагороди за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України витрати, які пов'язані із залученням та участю перекладача для перекладу свідчень учасників кримінального провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996 року встановлено, що необхідно визначити в ухвалі органі, який зробив виклик перекладача вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у межах норм, зазначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 6-1 цієї Інструкції, та час, затрачений нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного їй завдання).
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за рахунок коштів державного бюджету України здійснити оплату наданих послуг у вигляді перекладу з української мови на російську мову у кримінальному провадженні №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, перекладачем ОСОБА_7 з ТОВ «Колегія судових перекладачів», реквізити рахунку: IBANUA153052990000026000004911723, ЄРДПО: НОМЕР_1 , у вигляді:
- письмового перекладу з української мови на російську мову у кримінальному провадженні №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, перекладачем ОСОБА_7 з ТОВ «Колегія судових перекладачів», реквізити рахунку: IBANUA153052990000026000004911723, ЄРДПО: НОМЕР_1 , за розрахунком за один перекладений лист, який містить 1860 друкованих знаків, - 378 (триста сімдесят вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, загальна кількість перекладених листів становить - 15 (п'ятнадцять), розмір процесуальних витрат становить 5 677 (п'ять тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок;
- усного перекладу тривалістю за обсягом роботи 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину з урахуванням часу, витраченого на прибуття до суду та очікування судового розгляду, за судове засідання, проведене: 04.03.2025 року - 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину; 18.03.2025 року - 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину, - у загальному розрахунку 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 (нуль) копійок відповідно до кошторисних призначень територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за КПКВ 0501020.
Доручити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Одеській області виконання ухвали в частині здійснення оплати послуг перекладача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29, 42, 122, 110, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 331, 372, 376 КПК України, п. 2-9 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів №710 від 01.07.1996 року, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "ОСІ", без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "ОСІ", без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 18.03.2025 року, який діє до 16.05.2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити ДУ «ОСІ».
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за рахунок коштів державного бюджету України здійснити оплату наданих послуг перекладу з української мови на російську мову у кримінальному провадженні №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, перекладачем ОСОБА_7 з ТОВ «Колегія судових перекладачів», реквізити рахунку: IBANUA153052990000026000004911723, ЄРДПО: НОМЕР_1 , у вигляді:
- письмового перекладу з української мови на російську мову у кримінальному провадженні №22023160000000022 від 24.01.2023 року, стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, перекладачем ОСОБА_7 з ТОВ «Колегія судових перекладачів», реквізити рахунку: IBANUA153052990000026000004911723, ЄРДПО: НОМЕР_1 , за розрахунком за один перекладений лист, який містить 1860 друкованих знаків, - 378 (триста сімдесят вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, загальна кількість перекладених листів становить - 15 (п'ятнадцять), розмір процесуальних витрат становить 5 677 (п'ять тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок;
- усного перекладу тривалістю за обсягом роботи 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину з урахуванням часу, витраченого на прибуття до суду та очікування судового розгляду, за судове засідання, проведене: 04.03.2025 року - 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину; 18.03.2025 року - 700 (сімсот) гривень 00 (нуль) копійок на 1 (одну) годину, - у загальному розрахунку 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 (нуль) копійок відповідно до кошторисних призначень територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за КПКВ 0501020.
Доручити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Одеській області виконання ухвали в частині здійснення оплати послуг перекладача за усний та письмовий переклад.
Копію ухвали направити до ТУ ДСА України в Одеські області та в ТОВ «Колегія судових перекладачів», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 64, кв. 83, для відома та виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині запобіжного заходу протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, - з моменту вручення її копії.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_8