Справа №522/13323/24
Провадження №1-кп/522/826/25
18 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд кримінального провадження №12024163520000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5.07.2024 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільська, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:
- 08.04.2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільненого 15.04.2022 року у зв'язку із відбуванням строку покарання,
- 02.10.2023 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень,
- 12.08.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із випробуванням на строк 2 роки,
- 22.01.2025 року Приморський районний суд м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 12.08.2024 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2023 року у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, та штраф у розмірі 17 000 грн., який, на підставі ч.3 ст.72 КК України. виконувати самостійно,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, суд
У період часу із 20 години 03.07.2024 року по 10 годину 04.07.2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку N?27, по вулиці Балківській, у місті Одесі, діючи із прямим наміром, із корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом опускання скла передньої пасажирської двері, проник до автомобіля марки «Nissan» моделі «Махіmа», д.н.з. НОМЕР_1 бежевого кольору, власником якого є ОСОБА_6 , де із бардачка указаного автомобіля взяв належний ОСОБА_7 чорний шкіряний гаманець, який матеріальної цінності для нього не мав, в якому, серед інших документів, знаходилась банківська карта АТ «ПриватБанк» N? НОМЕР_2 , яка належала
ОСОБА_8 подальшому, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що виявлена ним банківська картка є засобом доступу до банківського рахунку, а наявні на банківському рахунку кошти є чужою власністю, не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки для її повернення, діючи умисно, із прямим наміром, спрямованим на привласнення офіційного документа, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання картки у власних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнив вище указану карту, яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банку та банківську діяльність», примітки до ст.358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи, а саме імітована АТ «ПриватБанк» з дотриманням визначеної законом форми, та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_10 , можливості використовувати зазначену карту за призначенням, тобто умисно привласнив указаний офіційний документ.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
До судового засідання потерпіла ОСОБА_11 не з'явилась, була повідомлена належним чином про необхідність явки до суду, письмово просила проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження без її присутності.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що він має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ).
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
На думку суду, призначення покарання у вигляді штрафу є неможливим, так як обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований.
Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності вище зазначених двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, та відсутні заборони, зазначеної у ч.3 ст.61 КК України, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так як після постановлення вироку 22.01.2025 року Приморським районним судом міста Одеси за вчинення 18.08.2024року ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України було встановлено, що цей засуджений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у період часу із 20 години 03.07.2024 року по 10 годину 04.07.2024 року вчиненого до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 22.01.2025 року, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті обмеження волі - 1 / один/ рік.
Згідно ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2025 року у вигляді обмеження волі строком на 1 /один/ рік, більш суворим покаранням призначеним за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 22.01.2025 року, за яким його засуджено до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, та штрафу у розмірі 17 000 грн., який, на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно, та призначити ОСОБА_3 остаточно покарання позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, та штраф у розмірі 17 000 грн., який, на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 за цим вироком суду рахувати з моменту набрання вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2025 року законної сили.
Відповідно до ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 частково відбуте ним покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 22.01.2025 року.
Речові докази:
-гаманець чорного кольору,
-картку «Intertop»,
-банківську картку АТ КБ «ПриватБанк»,
-посвідку на проживання на ім?я ОСОБА_12 ,
-свідоцтво про реєстрацію т.з. марки Nissan,
-посвідчення водія на ім?я ОСОБА_13 ,
-картку платника податків ОСОБА_13 ,
-довідку за реквізитами з АТ КБ «ПриватБанк», які було вилучено, та упаковано до сейф-пакету НПУ №CR11211768 вважати повернутими потерпілій ОСОБА_14 .
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1