Справа № 214/1668/25
3/214/973/25
Іменем України
28 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Кривому Розі, громадянство України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП,-
за участю:
особи, що притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
10.02.2025 о 12-49 годині, ОСОБА_1 знаходячись в магазині «АТБ» за адресою: пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд.7-Д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, здійснила крадіжку товару - шинки «Добров», 1 шт., вартістю 130,83 грн., таким чином вчинила дрібне викрадення чужого майна, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «АТБ» у розмірі 130,83 грн.
Окрім того, 12.02.2025 о 11-49 годині, ОСОБА_1 знаходячись в магазині «АТБ» за адресою: пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд.7-Д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, здійснила крадіжку товару - окіст «Своя лінія», 1 шт., вартістю 74,80 грн., таким чином вчинила дрібне викрадення чужого майна, чим завдала матеріальної шкоди ТОВ «АТБ» у розмірі 74,80 грн.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень визнала, підтвердила обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, у вчиненому щиро розкаялася, просила суворо не карати.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини останньої у вчиненні адміністративних правопорушень, яка підтверджується такими письмовими доказами:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №407774 від 12.05.2025 та серії ВАД №412305 від 12.02.2025, в яких викладені обставини вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна, що мали місце 10.02.2025 та 12.02.2025;
- рапортами чергового інспектора від 12.02.2025, зміст яких узгоджується зі змістом протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №407774 від 12.05.2025 та серії ВАД №412305 від 12.02.2025;
- відношеннями керуючого магазином «Продукти-365» від 10.02.2025 та 12.02.2025, якими він просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 10.02.2025 та 12.02.2025 з торгівельного залу магазину вчинила крадіжку майна;
- інвентаризаційними відомостями №1710800064 від 10.02.2025 та №1710800147 від 12.02.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.02.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.02.2025;
- відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «АТЮ» від 10.02.2025 та 12.02.2025.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За диспозицією частини 1 статті 51 КУпАП, відповідальність за вказаною нормою настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються однією і тією ж посадовою особою, стягнення накладається межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, оцінюючи наявні письмові матеріали справи беручи до уваги обстановку події та характер правопорушень, відомості про особу правопорушниці, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини вчинення ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП і вважає за можливе накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті КУпАП, за якою вона притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушниці судом не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянки України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.1, 9, 23, 33, 36, 40, 40-1, 51, 245, 252, 268, 280 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя А.В.Ткаченко