Справа № 128/34/25
Іменем України
18 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
02.01.2025 о 19 год 00 хв в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
У судові засідання 05,02.2025, 26.02.2025 та 18.03.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився без поважних причин.
Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи 18.03.2025 ОСОБА_1 до суду не подавав.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення по справі 18.03.2025 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена у повній мірі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №668631 від 02.01.2025; рапортом реєстрації події від 02.01.2025; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 23.02.2002.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу (в тому числі і довідку-характеристику від 29.01.2025), суд вважає з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення як ним, так й іншими особами нових правопорушень, можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
У суду відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інші правопорушення, у даному випадку суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 39-1, 40-1, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп., в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.