Справа № 190/533/25
Провадження №1-кс/190/93/25
18 березня 2025 року м.П'ятихатки
Слідчий суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , що погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Табачне, Бахчисарайського району, АР Крим, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
встановив:
З клопотання старшого слідчого СВ ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_6 18.03.2025 о 16:20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на місці № 6 вагону № 8 потягу № 041 сполученням Дніпро Головний - Хмельницьк, де в нього раптово виник злочинний намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу - інспектору сектору реагування патрульної поліції ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 .
В той же день, тобто 17.03.2025 року близько 16.21 год. продовжуючи знаходитись на вищевказаному місці, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник поліції - інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , який є працівником правоохоронного органу та виконував службові обов'язки, одягнений у форменому одязі із знаками розрізнення, та виконує покладені на нього Законом України "Про Національну поліцію" обов'язки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поводячи себе зухвало, агресивно, виражаючи демонстративну, явну неповагу до працівника Національної поліції України, як представника центрального органу виконавчої влади, в обов'язки якого входить служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки і моральності, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер свої злочинних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс останньому один удар ногою в ділянку правого боку тулубу, один удар кулаком лівої руки під нижню губу з права, та кулаком правої руки наніс один удар в ділянку верхної губи зліва у подальшому ОСОБА_6 ногою ковзаючим рухом наніс удар в ділянку тильної поверхні лівої кисті, в цей час поліцейський ОСОБА_8 , усвідомлюючи наявність реальної загрози своєму життю та здоров'ю, внаслідок вчиненого відносно нього нападу зі сторони ОСОБА_6 , з метою відбиття нападу та захисту свого життя і здоров'я, згідно ст. ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», застосував фізичну силу, для забезпечення особистої безпеки та припинення правопорушення.
Вказаними злочинними діями ОСОБА_6 спричинив працівнику поліції - інспектору реагування патрульної поліції ВП № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на слизовій поверхні з переходом на червону кайму нижньої губи в центрі та дещо праворуч з різким ущільненим набряком м?яких тканин навколо, поверхневого садна на шкірі верхньої губи ліворуч від носогубної складки, подряпин на тильній поверхні лівої кисті на рівні головок основних фаланг 2-3 пальців . Тілесне ушкодження у вигляді забитої рани на слизовій поверхні з переходом на червону кайму нижньої губи в центрі та дещо праворуч з різким ущільненим набряком м?яких тканин навколо могли виникнути від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою поверхнею на рівні контакту, якими могли бути кулаки рук, а також і інші предмети, що володіють подібними властивостями в ділянку нижньої губи в центр та дещо праворуч та співударянні слизової поверхні нижньої губи з ріжучими коронками зубів нижньої щелепи в строк та можливо при обставинах, що викладені в постанові тобто 17 березня 2025 року та відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року N? 6 пункт 2.3.2, підпункт б , пункт 2.3.5. Тілесні ушкодження у вигляді поверхневого садна на шкірі верхньої губи ліворуч від носогубної складки, подряпин на тильній поверхні лівої кисті на рівні головок основних фаланг 2-3 пальців могли виникнути від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею на рівні контакту, а також не виключено від співударяння з такими в строк, та можливо, при обставинах, що викладені в постанові тобто 17 березня 2025 року та відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року N? 6 пункт 2.3.2, підпункт б, пункт 2.3.5.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відомості за даним фактом внесені 17.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041560000183 за ч. 2 ст. 345 КК України.
17.03.2025 ОСОБА_6 був обґрунтовано затриманий на підставі ст.ст. 207, 208 КПК України.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні даного злочину підтверджується зібраними в ході досудового слідства матеріалами у їх сукупності
18.03.2025 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні підтримала вимоги клопотання та просить його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 також підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування і не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та про які зазначено в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він був призваний для проходження військової служби за мобілізацією, однак під час навчань, приблизно пів року тому залишив військову частину. Також пояснив, що він працював в Дніпрі, і на потязі повертався за місцем проживання. Перебуваючи в потязі, він випив пляшку коньяку. На його думку пасажири, які їхали з ним поруч, поскаржилися на те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння і тому викликали працівників поліції. Всі обставини він пам'ятає погано, але вважає що конфлікт з поліцейським виник коли поліцейський намагався висадити його з потягу. Просив обрати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання в квартирі, яка належить подрузі його матері і в якій він проживає близько одного року.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Вважає клопотання слідчого необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання сторони захисту. Слідчий зазначив, що квартира, в якій сторона захисту пропонує застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, не належить йому і ніщо не заважає підозрюваному в будь-який час залишити її. Крім того, підозрюваний є особою, яка самовільно залишила військову частину і переховується від військової служби правопорядку, тому є ризик його переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання проведенню досудового розслідування.
Вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства і суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що надані стороною кримінального провадження з боку обвинувачення докази вказують на наявність фактів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів вказують на об'єктивний зв'язок підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, що узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, де Європейський суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Перевіривши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, а також зважаючи на те, що ОСОБА_6 вчинив злочин проти авторитету органів державної влади, що він не працює, утриманців не має, перебуває у розшуку як СЗЧ, тобто не має міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтовані наявні ризики, які дають достатні підстави для задоволення клопотання слідчого.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи майновий і сімейний стан підозрюваного, дані, які характеризують його особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку про те, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які можуть бути внесені підозрюваним або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_6 , покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу органу досудового розслідування, прокурора або суду;
2) повідомляти орган досудового розслідування, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з 18 год. 10 хв. 17 березня 2025 року до 18 год. 10 хв. 15 травня 2025 року.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_1