Справа № 128/123/25
Іменем України
18 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 14.01.2025 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 09.04.2013 вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 21.09.2021 шлюб між ними розірвав. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з позивачем. У березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та збройної агресії вона з дитиною виїхала за кордон та наразі з дитиною проживає у Німеччині. Відповідач утриманням дитини не цікавиться, у добровільному порядку участі в утриманні дитини не бере. Питанням утримання дитини повністю займається позивач. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14.01.2025, до повноліття дитини.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 22.01.2025 відкрив провадження у справі та призначив перше судове засідання.
У судове засідання 17.03.2025 учасники справи не з'явилися, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бевз О.І. попередньо подала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 попередньо подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує з приводу їхнього задоволення.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 17.03.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом установлено, що у свідоцтві про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2014 (а.с. 5).
Згідно з копією розширеного свідоцтва про реєстрацію від 09.06.2022, ОСОБА_4 та дитина ОСОБА_5 з 11.03.2022 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У статті 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У частині другій статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 і набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина друга статті 6 цієї Конвенції).
У частинах першій-другій статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Так, при визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є здоровою; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку. Будь-які докази, що за станом здоров'я відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, відсутні.
У частині четвертій статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає у повному обсязі, не оспорює ті обставини, що їхня дитина на даний час проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, а він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів 14.01.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За наслідками судового розгляду справи позовні вимоги задоволені, а тому незалежно від форми їх заявлення питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат й вона не оплачувала судовим збором позовну заяву, в цій частині судові витрати на відповідача не покладаються (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022, справа № 496/3134/19).
Керуючись статтями 141, 180-183, 191 СК України, статтями 4, 76-80, 211, 247, 259, 263, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14 січня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення - 18.03.2025.