Справа № 128/871/25
Іменем України
18 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів,
13.03.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження по справі оглядом матеріалів даної позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У частині першій статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У пункті 4 частини четвертої статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Ордером є письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
У пункті 4 вказаного Положення визначено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами підпункту 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з п. 11 даного Положення, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Установлено, що позовна заява ОСОБА_1 підписана адвокатом Чорним Андрієм Васильовичем. На підтвердження своїх повноважень до позову долучено ордер серії АВ №1148126 про надання правничої допомоги, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Зі змісту наданого адвокатом ордера убачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Чорного Андрія Васильовича у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
Правова позиція щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») неодноразово була висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 (справіа№ 450/605/22), від 07.02.2023 (справа № 466/77/22), а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 (справа № 450/569/22) та від 07.02.2023 (справа № 466/487/22).
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16 та від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява Процак І.М. підписана особою, яка не має права її підписувати, так як належними доказами не доведено, що адвокат Чорний Андрій Васильович є представником ОСОБА_1 .
На підставі вищезазначеного, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів - повернути позивачу разом з доданими документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.