125/1786/24
2/125/436/2024
12.03.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Хитрука В.М.
секретар судового засідання Рашевська О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Піпко А.М. звернувся до суд з позовом до Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вимоги позову обґрунтував наступним.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 згідно із наказом по Відділу освіти Барської районної державної адміністрації №264-к/тр від 31.10.2016 року, переведена на посаду завідувача Копайгородського дошкільного навчального закладу з посади виховательки. Розпорядженням Копайгородського селищного голови Жмеринського району Вінницької області Людмили Кушнір № 5 від 22.01.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (звільнено), за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Постановою Вінницького апеляційного суду від 17.07.2024 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Копайгородського селищного голови № 5 від 22.01.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» з 23.01.2024. На виконання постанови Вінницького апеляційного суду 17.07.2024 року Копайгородською селищною радою було видано розпорядження № 38 від 18.07.2024 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Проте, ОСОБА_1 вважає, що в Копайгородська селищна рада розпорядженням № 38 від 18.07.2024 року належним чином не виконала постанову Вінницького апеляційного суду у справі № 125/196/24 від 17.07.2024 року, оскільки у постанові суду від 17.07.2024 року вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» з 23.01.2024 року, а натомість в розпорядженні від 18.07.2024 року вказано про допущення ОСОБА_1 до роботи з 18.07.2024 року. 05.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до голови Копайгородської селищної ради із досудовою вимогою про належне виконання рішення суду про поновлення на роботі з дня незаконного звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу і затримку виконання рішення суду, в якому просила невідкладно розглянути дану вимогу та належним чином виконати постанову Вінницького апеляційного суду у справі № 125/196/24 від 17.07.2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі з 23.01.2023 року та внести запис до її трудової книжки про таке поновлення, фактично забезпечити доступ до роботи і можливість виконання обов'язків ОСОБА_1 та виплати їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, що мав місце з 23.01.2024 року по 17.07.2024 року у відповідно до вимог чинного законодавства України. Вимога ОСОБА_1 на дату звернення до суду з позовною заявою не розглянуті. Вказані обставини доводять порушення права позивача на належне виконання рішення суду після набрання ним законної сили, надають право на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 18.07.2024 року по день фактичного повного виконання рішення суду.
Позивач просила суд стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області та Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на її користь середній заробіток на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» за час вимушеного прогулу, що мав місце з 23.01.2024 року по 17.07.2024 року в сумі 108474,51 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Піпко А.М. зменшив позовні вимоги. Просив стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» за час вимушеного прогулу, що мав місце з 23.01.2024 року по 17.07.2024 року в сумі 67480,18 грн.; допустити судове рішення до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 7438, 76 грн.; стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 29068,80 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Піпко А.М. зменшені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідач Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області Якимлюк Р.М. зменшений позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення. Просила зменшити витрати на правничу допомогу адвоката, оскільки вони є завищеними та не відповідають складності справи. Пояснила, що Копайгородська селищна рада Жмеринського району Вінницької області не може бути відповідачем у справі, та не може сплатити позивачу середній заробіток на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» за час вимушеного прогулу, оскільки це входить в обов'язки Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму.
Представник Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області Людмила Кушнір у судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву № 02-11/153 від 11.03.2025 року про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 відповідно до наказу Відділу освіти Барської районної державної адміністрації №264-к/тр від 31.10.2016 року, переведена на посаду завідувача Копайгородського дошкільного навчального закладу з посади виховательки.
Розпорядженням Копайгородського селищного голови Жмеринського району Вінницької області Людмили Кушнір № 5 від 22.01.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області у справі № 125/196/24 від 04.04.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи та поновлення на роботі відмовлено повністю.
Постановою Вінницького апеляційного суду у справі № 125/196/24 від 17.07.2024 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 4.04.2024 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, про визнання протиправним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) з роботи, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Копайгородського селищного голови Людмили Кушнір № 5 від 22.01.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» з 23.01.2024. Стягнуто з Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання постанови Вінницького апеляційного суду у справі від 17.07.2024 року Копайгородською селищною радою Жмеринського району Вінницької області було видано розпорядження № 38 від 18.07.2024 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».
Однак, у постанові суду від 17.07.2024 року вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» з 23.01.2024 року.
05.08.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Копайгородської селищної ради з вимогою про належне виконання рішення суду про поновлення на роботі з дня незаконного звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу і затримку виконання рішення суду.
Проте, вимога ОСОБА_1 залишилася не розглянутою.
На виконання постанови Вінницького апеляційного суду у справі № 125/196/24 від 17.07.2024 року Барським районним судом Вінницької області було видано виконавчі листи, зокрема, виконавчий лист щодо виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі з дня незаконного звільнення, а саме з 23.01.2024 року.
Згідно даних довідки про доходи № 51 від 19.08.2024 виданої Відділом освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, з уточненнями, які були підставною для зменшення позовних вимог, визначено середній заробіток позивач у розмірі - 531,34 грн.
22.01.2024 року є днем звільнення ОСОБА_1 з посади, тобто останнім робочим днем, за яким при звільненні роботодавець повинен був розрахуватись з ОСОБА_1 .
Середній заробіток за час вимушеного прогулу стягується з дати незаконного звільнення по день поновлення позивача на роботі, однак в розрахунку даного періоду 22.01.2024 року не включається, так як за даний день був останнім робочим днем позивача, а відповідно робочі дні рахуються починаючи з 23.01.2024 року.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 20.02.2024 року нарахована заробітна плата за листопад, грудень 2023 року, тобто за останніх два місяці, що передували дню незаконного звільнення становить: за листопад 2023 року - 14887,51 грн., за грудень 2023 року - 5473,33 грн.
Загальна сума отриманої заробітної плати ОСОБА_1 за листопад та грудень 2023 року становить 20 360,84 грн.
Згідно із табелями використання робочого часу за листопад та грудень 2023 року ОСОБА_1 фактично відпрацювала на посаді Копайгородського ЗДО «Берізка»: у листопаді 2023 року - 18 днів; у грудні 2023 року - 10 днів.
Загальна кількість відпрацьованих робочих днів ОСОБА_1 у Копайгородському ЗДО «Берізка» у вищевказаний період становить 28 днів.
Відповідно до чинного законодавства України розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначається від суми середньоденного заробітку за два останні місяці роботи працівника, що передували даті звільнення, тобто в даному випадку листопад, грудень 2023 року.
При вирішенні спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід керуватися п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Порядок).
За п. п. «з» п. 1 Порядку він застосовується у випадках вимушеного прогулу. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відтак, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 531,34 грн.
Звільнення позивача відбулось 22.01.2024 року, день звільнення є останнім робочим днем працівника, за який роботодавець повинен був розрахуватись з позивачем, тому середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що перебували звільненню, тобто листопад та грудень 2023 року.
Розрахунок середнього заробітку позивача проводиться за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2024 року по день винесення рішення суду про поновлення на роботі шляхом множення середньоденного заробітку позивача за два останні повні місяці роботи до звільнення на кількість робочих днів в період вимушеного прогулу.
За період з дня звільнення 22.01.2024 року по 17.07.2024 року, тобто по день винесення постанови Вінницького апеляційного суду у справі № 125/196/24 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, за вирахування 22.01.2024 року, який був останнім робочим днем позивача кількість робочих днів складає 127 робочих днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 67480,18 грн. (531,34 * 127).
Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Вимога позивача про стягнення середнього заробітку на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» за час вимушеного прогулу, що мав місце з 23.01.2024 року по 17.07.2024 року, з Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області задоволенню не підлягає, оскільки вказані кошти підлягають до стягнення з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в суді представляв адвокат Піпко А.М., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 14 липня 2023 року, ордеру серії ВХ №1057091 від 15.01.2024 року адвоката Чулкової Н.К., та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
02.08.2024 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги № 1 у даній справі з фізичною особою-підприємцем, адвокатом Піпком Андрієм Миколайовичем яким передбачено порядок та розмір оплати витрат на правову допомогу (професійну правничу допомогу).
На підставі Договору ОСОБА_1 перерахувала адвокату Пігіко А.М. за надання правової допомоги у цій справі загалом 29068,80 грн.
11.03.202 року ОСОБА_2 та адвокат Піпко А.М. підписали акт приймання - передачі наданих послуг № 1.
11.03.2025 року адвокатом Піпко А.М. складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відтак, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом вказаної справи складає 29068,80 грн.
У судовому засіданні представник відповідача Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області Якимлюк Р.М. заперечувала щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, просила зменшити розмір заявлених витрат, оскільки сума 29068,80 грн. є явно завищеною та не відповідає складності справи.
Так, суд зауважує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В питанні критеріїв слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні висновки містить додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19.
Висновками у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Зокрема Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим. Постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 07.08.2024 року у справі №686/18768/22.
Суд вважає, що у цій справі вимога позивача про компенсацію їй витрат на професійну правничу допомогу під час судового розгляду справи в розмірі 29068,80 грн. не повністю відповідає критеріям реальності та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 29068,80 грн. є завищеною щодо іншої сторони спору, із врахуванням складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, а також дійсної необхідності понесення таких витрат, а тому до стягнення з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 ( вісімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Отже, на день звернення до суду з вимогою майнового характеру позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору, відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 968,96 грн.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тому, до стягнення з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на посаді директора Копайгородського закладу дошкільної освіти «Берізка» за час вимушеного прогулу, що мав місце з 23.01.2024 року по 17.07.2024 року в сумі 67480,18 грн.
Допустити судове рішення до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 7438, 76 грн.
Стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 ( вісімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з Відділу освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області на користь держави 484,48 грн. судового збору.
Іншу частину судового збору в сумі 484,48 грн. компенсувати за рахунок держави.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: Відділ освіти, сім'ї, молоді, культури, спорту та туризму Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 44079022, Місце знаходження: 23053, Вінницька область, Жмеринський район, смт. Копайгород, вул. Центральна, буд. 28
Повне судове рішення складено 17.03.2025
Суддя: