Справа № 426/4666/19
Провадження № 2-в/185/134/25
21 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження -
Через систему «Електронний суд» ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23.09.2019 року.
Відповідно Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.03.2022 року № 1/0/9-22, розгляд справ, підсудних Сватівському районному суду Луганської області, здійснюється Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового відновлення втраченого судового провадження у справі № 426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 вересня 2019 року.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Зі статті 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги : частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Статтею 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі ч. 5 ст. 12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно 23 вересня 2019 року Сватівським районним судом Луганської області було ухвалено рішення по справі № 426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 вересня 2019 року у цивільній справі №426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне відновити втрачене судове провадження у справі № 426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 вересня 2019 року, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 493, 494ЦПК України, суд -
Відновити втрачене судове провадження в частині заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 23 вересня 2019 року у цивільній № 426/4666/19 за позовом ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно тексту якого: «
Справа № 426/4666/19
іменем України
23 вересня 2019 року , Сватівський районний суд
Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
За участю секретаря судового засідання Концур А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №236/2011-Р від 02 грудня 2011 року відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту - 207 990, 00 грн., процентна ставка за користування кредитом 16, 6 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 21, 6 % річних. Строк повернення кредитних коштів - до 01 грудня 2018 року. Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача. Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк. У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №236/2011-Р/П від 02 грудня 2011 року з відповідачем ОСОБА_2 . За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимоги банку до відповідачів про погашення заборгованості не задоволені, заборгованість не погашена. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору, станом на 05 квітня 2019 року відповідачем не сплачено: - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 30.04.2015- 10 632, 64 грн.; - заборгованість за кредитом - 69 997, 00 грн. Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 05 квітня 2019 року складає 80 629, 64 грн.
Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вищевказану заборгованість за кредитним договором у сумі 80 629, 64 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 28 грудня 2018 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 клопотань, на підставі ст. 279 ЦПК України, про участь у розгляді справи до суду не надіслали.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у встановлений їм строк правом на подачу відзиву на позов не скористалися.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників справи, за наявними в справі матеріалами.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
02 грудня 2011 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №236/2011-Р від 02 грудня 2011 року відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору є: сума кредиту - 207 990, 00 грн., процентна ставка за користування кредитом 16, 6 % річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 21, 6 % річних. Строк повернення кредитних коштів - до 01 грудня 2018 року. (а.с. 7-10).
Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача (а.с.23-29).
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.
Станом на 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 не сплачено: - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 30.04.2015- 10 632, 64 грн.; - заборгованість за кредитом - 69 997, 00 грн. Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 05 квітня 2019 року складає 80 629, 64 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.. 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ країни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.
У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №236/2011-Р/П від 02 грудня 2011 року з відповідачем ОСОБА_2 ( а.с. 11).
Відповідно до п.п.1.1-1.5 Договору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов'язався перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання. Поручитель відповідає по зобов'язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 554 ч.1 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а за ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту не виконує і має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 80 629, 64 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 1921,00 грн. ( а.с.1), а саме, слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 - 960, 50 грн. та з відповідача ОСОБА_2 - 960, 50 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 533, 536, 610-612, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 268, 282, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №236/2011-Р від 02 грудня 2011 року у сумі 80 629, 64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) витрати по сплаті судового збору у сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 50 копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка».
Ухвала суду набираєзаконної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Cуддя: В. О. Головін