Справа № 642/288/23
Провадження № 1-кп/185/635/25
18 березня 2025 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
її захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого воєнного стану в Україні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в режимі відео конференції, обвинувальний акт з додатками, складений у кримінальному провадженні № 62022170020000874 від 17.10.2022 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
Прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Обвинувачена та її захисники, напроти, клопочуть про відмову в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на не підтвердженність заявлених прокурором ризиків.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати, в тому числі, й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, працювала.
Даних про незадовільний стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_6 у суду не має.
На користь реального існування ризиків, зазначених прокурором слід віднести ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке законом передбачено покарання, у разі доведеності вини, у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від суду, як на території Україні, так і на території держави-агресора, на користь якої, за змістом обвинувального акту, обвинувачена вчиняла кримінально-карані протиправні дії, а отже, вчинити й інший злочин.
Колегія суддів вважає, що впровадження воєнного стану в Україні та широкомасштабна збройна агресія росії, є обставинами, які суттєво збільшують ризик переховування обвинуваченої від суду, оскільки на частині території України ведуться активні бойові дії, а частина території України наразі є тимчасово окупованою, та вчинення нею інших злочинів.
Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків, доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, в тому числі й підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, чи то його скасування не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а обраний відносно останньої запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_6 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожує даній особі у разі визнання винуватою, може вчинити інший злочин, переховуватись від суду.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої, суд на данному етапі судового провадження не встановив.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню, колегія суддів не вбачає, оскільки не дослідженими у розгляді справи залишаються лише показання залегендованих свідків.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України під час дії воєнного стану є безальтернативним.
Колегія суддів при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, оскільки остання обвинувачується у вчиненні під час дії воєнного стану кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого.
За таких обставин дію обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 16 травня 2025 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисників, кожного окремо, про відмову в задоволенні клопотання прокурора та зміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
____________________ ___________ ___________
Головуючий суддя Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3