Справа № 183/1847/25
№ 3/183/1284/25
18 березня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігнатьєв Д.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 648758 від 24.02.2025 р., складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В протоколі зазначено, що 15.02.2025 р. о 19:09 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою в бік потерпілої, чим була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд доходить до наступного.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 648758 від 24.02.2025 р. за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 15.02.2025 р. о 19:09 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою в бік потерпілої, чим була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в, зокрема, умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єкт вказаного правопорушення загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
При цьому суд звертає увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Судді не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення особою ОСОБА_1 , а саме дій психологічного характеру, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення по відношенню до потерпілої особи ОСОБА_2 .
Для наявності складу адміністративного правопорушення потрібно також доведення заподіяння шкоди психологічному здоров'ю потерпілої. Однак, таких доказів матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд доходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що в силу п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 10, ч.1 ст.173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.П. Ігнатьєв