Справа № 183/1765/25
№ 1-кс/183/541/25
18 березня 2025 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Білокуракинського р-ну Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62022050020000523 від 19.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що наказом керівництва ГУНП в Луганській області від 21.09.2021 року № 352 о/с рядового поліції ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління поліції в Луганській області.
В подальшому, наказом № 255о/с від 27.06.2022 року рядового поліції ОСОБА_6 з 30.06.2022 року звільнено з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління поліції в Луганській області по ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію».
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався у встановленому Законом порядку та діє по цей час.
При цьому, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх корисних інтересів, а саме отримання відповідної посади у незаконному правоохоронному органі у смт Білокуракине Луганської області, тобто посади в так званому «міністерстві внутрішніх справ» так званої «лнр», створеної на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, на початку липня 2022 року (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території смт Білокуракине Луганської області, маючи злочинний умисел на добровільне зайняття посади у незаконному правоохоронному органі у смт Білокуракине Луганської області, вступив у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр» та, отримавши від них пропозицію зайняття посади в так званому «міністерстві внутрішніх справ» так званої «лнр», в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 приблизно 20 липня 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на території смт Білокуракине Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати в незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно, протиправно зайняв посаду поліцейського у так званому (мовою оригіналу) «Белокуракинском районном отделе полиции МВД ЛНР» незаконного правоохоронного органу (мовою оригіналу) «Министерства внутрених дел по ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території Луганської області за адресою: Луганська область, смт Білокуракине, вул. Паркова, 25, де діє окупаційна адміністрація держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з перебуванням підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України, письмове повідомлення про підозру підозру від 07.02.2025 року у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора прокурора, а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 321 (7987) від 12.02.2025, для забезпечення проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050020000523, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого доручено відповідному оперативному підрозділу.
Таким чином, орган досудового розслідування наполягає на тому, що з 07.02.2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Отже, у клопотанні слідчий зауважує на те, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 2,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчать такі обставини:
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого свідчить тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, що може спонукати його залишити місце проживання та виїхати за межі України або переховуватися на тимчасово окупованій території.
Також, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 вже умисно переховується та в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В ході досудового розслідування існує необхідність проведення комплексу слідчих дій, спрямованих на відшукання доказів вини підозрюваного та встановлення обставин, які мають значення, тому, за версією органу досудового розслідування існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити підозрюваним будь-яку із речей чи документів (уставні, реєстраційні документи, накази, кадрова документація, функціональні обов'язки, посадові інструкції), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання ОСОБА_6 у кримінальному провадженню іншим чином та ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_6 .
Всі ці обставини, на думку слідчого, в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Слідчий посилається на вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, якою передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Між тим, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261КК України.
Отже, слідчий, за погодженням з прокурором, просить обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала, посилаючись на підстави звернення, які викладені в клопотанні, просить задовольнити клопотання.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив вирішити це питання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши долучені до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.12.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 62022050020000523 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.7 ст. 111-1 КК України, органом досудового розслідування Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
07 лютого 2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме шляхом опублікування 10.02.2025 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 32 (7957) від 12.02.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суду доведено, що існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибуття, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування.
Також, слідчому судді доведена імовірність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити підозрюваним будь-яку із речей чи документів (уставні, реєстраційні документи, накази, кадрова документація, функціональні обов'язки, посадові інструкції), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання ОСОБА_6 у кримінальному провадженню іншим чином та ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_6 .
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року визначено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Перелік до наказу).
Відповідно до вказаного Переліку до наказу, територія Сватівського району, Луганській області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування, так званого «лнр».
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами, поданими до клопотання.
Слід зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 - тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Під збройними формуваннями рф Закон № 1207-VII визначає регулярні з'єднання і підрозділи, підпорядковані міністерству оборони рф, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам рф, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані рф, а також за допомогою окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні рф самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України № 1207-VII). Таким чином, незаконні збройні формування так званої «лнр» відносяться до збройних формувань окупаційної влади країни-агресора рф.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя приходить до переконання, про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 182, 194, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 62022050020000523 від 19.12.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного, не пізніше, як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя повинен розглянути за участю ОСОБА_6 питання щодо застосування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1