Дата документу 17.03.2025
Справа № 501/4442/24
2/501/924/25
17 березня 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління ДПС в Одеській області (треті особи: Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Латій Олена Вікторівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1024 га з кадастровим номером 5110800000:02:001:0119 та цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що до моменту смерті належала ОСОБА_4 .
З метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Журавель М.В. із відповідною заявою. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно позивачці було відмовлено, у зв'язку із тим, що у Державному реєстрі речових прав міститься запис про арешт нерухомого майна, у зв'язку з чим нотаріусом рекомендовано звернутись до суду. У зв'язку з неможливістю реалізувати свої спадкові права, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з-під арешту (а.с.1-11).
Представник позивача адвокат Латій О.В. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, відзив на позов не надав.
Головне управління ДПС в Одеській області у поданому суду клопотанні про виключення з кола відповідачів вважає, що не є належним відповідачем у справі. Відзив на позов сторона відповідача суду не надала (а.с.101-104).
Третя сторона - Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - надала суду письмові пояснення (а.с.95-98).
Третя особа ОСОБА_3 надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позов вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню (а.с.120).
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які перебували у шлюбі з 11.07.1992 (а.с.21, 55).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22).
25.08.2023 приватним нотаріусом Журавель М.В. зареєстровано спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 71147795, номер у нотаріуса 4/2023, щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 05 грудня 2005 року приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №7694, ОСОБА_4 придбав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,102 гектара, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с.25-27).
На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки 17 травня 2011 року ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку видано та зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 471493, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:001:0119 (а.с.28-29).
Відповідні відомості внесені до Державного реєстру земель та Державного реєстру речових прав, що підтверджується витягом з Поземельної книги Державного реєстру земель від 17.05.2011 р. та витягом з Державного реєстру речових прав від 20.09.2024 (а.с.30-31).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.09.2024 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна значиться арешт земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:001:0119 на підставі постанови В-15/276 від 19.09.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №31725890 в сумі 108883,91 грн.; обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції; власник - ОСОБА_2 (а.с.32).
22.09.2024 на адресу Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Одеса) скеровано адвокатський запит №557 щодо підстав для відкриття виконавчого провадження № 31725890 та винесення постанови про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:001:0119 (а.с.35-37).
Листом від 27.09.2024 №68673 Чорноморський відділ державної виконавчої служби відмовив у наданні інформації.
Ухвалою Іллічівського міського суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 501/4134/24 в порядку забезпечення доказів до подання позовної заяви витребувано від Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області інформацію про реквізити виконавчого документа, що став підставою для відкриття виконавчого провадження №31725890, а також засвідчені належним чином копію такого виконавчого документа та копію постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.09.2012 № В-15/276 (а.с.39-42).
На виконання вказаної ухвали суду листом №72641 від 14.10.2024 повідомлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №31725890 з примусового виконання виконавчого листа від 13.02.2012 №2а/1570/4592/2011, виданого Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення податкового боргу з єдиного податку з ОСОБА_2 , штрафних санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, податкового боргу по податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 108883,91 грн. Між тим, оскільки виконавче провадження знищено у 2016 році, надати копію виконавчого документу та копію постанови В-15/276 від 19.09.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не має можливості (а.с.43).
Відповідні обставини наведені представником третьої особи Горбенком М.О. у наданих суду письмових поясненнях (а.с.95-98).
Відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/1570/4592/2011 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) стягнуто податковий борг з єдиного податку у сумі 2220,53 грн., штрафні санкції у сумі 105200,00 грн., податковий борг по податку з доходів найманих працівників у сумі 1463,38 грн. (а.с.44-48).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2024 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований як фізична особа - підприємець з 21.10.2004. Місцезнаходження зазначено за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.56-58).
У відповідності до матеріалів спадкової справи позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого батька ОСОБА_4 .
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Положеннями статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
У відповідності до розділу 10 пункту 4 підпункту 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) видача свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 , як єдиний спадкоємець за законом, після смерті батька, звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. із заявою про прийняття спадщини, але через наявність постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами цивільної справи, в тому числі і матеріалами спадкової справи, а також враховуючи, що виконавче провадження, в якому був накладений арешт на майно ОСОБА_4 завершене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Щодо позовних вимог про зняття арешту з майна та скасування заборони по типу обтяження суд зазначає наступне.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в статті 391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із статтею 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу статті 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати це право.
Відповідно до статей 68,69 Закону України «Про нотаріат», підпункту 4.17 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
Судом встановлено, що арешт на майно спадкодавця накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а/1570/4592/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави податкового боргу в загальній сумі 108883,91 грн. Виконавчий лист повернутий стягувачу, повторно до виконання не пред'явлений.
На підставі встановлених фактичних обставин суд дійшов висновку про те, що суть спору в даній справі полягає в належності майна, на яке накладено арешт. Тобто існує спір щодо визнання права власності на майно та однією із сторін відповідного спору є фізична особа.
Матеріалами справи достовірно підтверджено належність спірної земельної ділянки на момент накладення на неї арешту в рамках виконавчого провадження №31725890 не боржникові ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не має жодного відношення до такого виконавчого провадження.
Таким чином, подальше збереження обтяження майна по типу арешту, набуває ознак незаконного та порушує права позивача.
Захист прав позивача може відбутись згідно приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» лише за судом рішенням.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.
В свою чергу, доводи представника відповідача про те, що ГУ ДПС в Одеській області не є належним відповідачем у справі, суд відхиляє як помилкові, з огляду на таке.
Так, спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) та від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).
Враховуючи те, що стороною позивача не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідачів, а також той факт, що вини останніх у накладенні арешту на майно позивача судом не встановлено, судові витрати, понесені ОСОБА_3 не перерозподіляються та залишаються за позивачкою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління ДПС в Одеській області (треті особи: Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - загальною площею 0,1024 га з кадастровим номером 5110800000:02:001:0119, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Зняти арешт з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме: земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , - загальною площею 0,1024 га, з кадастровим номером 5110800000:02:001:0119, та скасувати заборону по типу обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 13033887, зареєстрованого 24.09.2012 о 17:26:03 год. реєстратором Одеської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови В-15/276 Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, державний виконавець Ісупова Н.В., від 19.09.2012 р. про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження №31725890.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя