Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1484/24
Провадження № 2/499/117/25
Іменем України
10 березня 2025 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_3 (далі також - відповідач), в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього, на користь відповідача, на підставі судового наказу, що видав Іванівський районний суд Одеської області 09 серпня 2024 року на утримання дитини ОСОБА_1 (далі також - дитина), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - судовий наказ від 09 серпня 2024 року) з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (далі також - позовна заява).
У позовній заяві та клопотанні від 06 лютого 2025 року позивач зазначає таке: за судовим наказом від 09 серпня 2024 року з нього стягнуто на користь відповідача аліменти на отримання дитини в розмірі 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (далі також - судовий наказ); дитина не отримує належного рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні забезпеченні необхідним одягом іншими речами та засобами необхідними для її належного догляду і розвитку; відповідач витрачає аліменти не на дитину, а на свої власні потреби; переважно він та його матір здійснюють витрати на відвідування дитиною перукаря, догляд за здоров'ям та гігієною, придбання одягу та взуття, відповідно до сезону та статі, розвиваючих ігор, проведення дозвілля у вихідні дні; натепер проходить військову службу в Збройних Силах України, і вимушений купувати обмундирування, засоби захисту за свій рахунок; ненадання відповідачем як отримувачем аліментів на його прохання повної інформації з підтверджуючими документами про їх витрачання порушує його права як платника аліментів і батька, який дбає про дитину, та діє виключно в її інтересах; отримав поранення під час виконання бойового завдання і натепер проходить лікування та реабілітацію (а.с. 1-3, 31-32).
11 лютого 2025 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила таке: позовні вимоги не визнає; контроль за цільовим витрачанням аліментів відповідно до частини першої статті 186 Сімейного кодексу України покладено на орган опіки та піклування; позивач не надав доказів проведення інспекційного відвідування органом опіки та піклування за результатами якого було б складено висновок, на підставі якого можливе встановити факт не цільового витрачання аліментів на дитину; неодноразово намагалася прозвітувати перед позивачем щодо цільового використання аліментів, проте з невідомих їй причин він відмовлявся від отримання звіту; зазначена позивачем обставина щодо зустрічей з дитиною, під час яких йому стало відомо про неналежне утримання дитини є надуманою, оскільки починаючи з вересня 2024 року позивач не зустрічався з дитиною; матір позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому вона ніяк не може утримувати дитину; дитина потребує постійного медичного огляду, оскільки часто хворіє; зменшення розміру аліментів може негативно вплинути на здоров'я дитини її фізичний духовний та моральний розвиток; позивач звертаючись до суду із позовною заявою має на меті не захист прав дитини, а ухиляння від обов'язків батька, що полягає у зменшенні розміру сплати аліментів; просила відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі (а.с. 43-45).
Позивач не подав до суду відповідь на відзив.
2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін, зазначає таке
Позивач до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про причини свого неприбуття суд не повідомила, заяв та клопотань до суду не подавала, повідомлена належно про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про новий день судового засідання.
3. Процесуальні рішення та дії у справі такі
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 06 січня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз'яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов'язок подати до суду докази.
Іванівський районний суд Одеської області 06 лютого 2025 року, за клопотанням відповідача відклав розгляд справи, та надав їй час для підготовки відзиву на позовну заяву (а.с. 39).
Іванівський районний суд Одеської області 13 лютого 2025 року відклав розгляд справи надав позивачу час для направлення до суду відповіді на відзив (а.с. 58).
4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі
За судовим наказом від 09 серпня 2024 року з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з подання заяви до суду, тобто з 31 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5-6).
Свідоцтво про народження свідчить, що дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , походить від позивача та відповідача (а.с. 10).
Довідка відділу кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ «ІНФОРМАЦІЯ_6» УПОП № 2 (Штурмовий полк "Цунамі") № 11074/59/13-2024 від 09 грудня 2024 року свідчить, що позивач перебуває на посаді поліцейського взводу №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_5 » «Національної поліції України «ІНФОРМАЦІЯ_6» (а.с. 12).
Виписка №11397 від 31 січня 2025 року свідчить, що позивач з 29 грудня 2024 року до 31 січня 2025 року через поранення проходив лікування в КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради (а.с. 34-35, 36, 37).
Роздруківка листування між позивачем та відповідачем у месенджері «Viber» свідчать, що відповідач повідомляла позивача про придбання необхідних речей для дитини (а.с. 48-50).
Свідоцтво про смерть свідчить, що мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 51).
5. Норми матеріального права, які застосував суд такі
5.1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина 1 статті141 Сімейного кодексу України, далі - СК).
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (частина 2, 3 статті 150 СК).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина 3 статті 181 СК).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 182 СК).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК).
Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів,порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці (частина 1 статті 186 СК).
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (частина 2 статті 186 СК).
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 192 СК).
5.2. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (частина 1, 2 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
5.3. Цей Порядок визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини (аліментів) одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає (далі - одержувач аліментів) (пункт 1 Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 листопада 2018 року №1713, далі також - Порядок 1731).
Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів (пункт 2 Порядку 1731).
Підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів є заява платника аліментів, подана до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей (пункт 4 Порядку 1731).
Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування (пункт 14 Порядку 1731).
Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину за формою згідно із додатком до цього Порядку, копії якого, завірені в установленому порядку, надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей (пункт 15 Порядку 1731).
У разі виявлення за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 Сімейного кодексу України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (пункт 17 Порядку 1731).
5.2. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).
6. Мотиви застосування норм права такі
6.1. Системний аналіз норм зазначених у пункті 6 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сімейним законодавством України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, за яким брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє батьки, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За позовом платника розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшений у разі зміни матеріального або сімейного стану та в інших випадках, передбачених СК. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Адже зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Натомість, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів , за умови доведення, з поданням відповідних доказів на підтвердження того, що натепер його матеріальний стан погіршився.
Суд зауважує, що вирішуючи питання про зменшення розміру аліментів, необхідно з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у разі, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Витрачання аліментів за цільовим призначенням означає, що той із батьків, на ім'я якого вони виплачуються, зобов'язаний спрямовувати їх на забезпечення потреб дитини у харчування, одязі, в охороні здоров'я, отриманні освіти та на створення гідних умов життя дитині.
6.2. Суд зазначає, що відповідно до Порядку 1731 обов'язок перевіряти цільове витрачання аліментів покладений на орган опіки та піклування, а факт нецільового витрачання аліментів може бути виявлено лише у ході перевірки органом опіки та піклування та відображено у відповідному висновку.
Натомість позивач не подав до суду відповідного висновку щодо не цільового витрачання аліментів на дитину за формою передбаченою Порядком 1731 або інших доказів на підтвердження цих обставин.
6.3. Заразом суд наголошує, що позивач не подавав жодних доказів на підтвердження того, що він витратив власні кошти на своє лікування чи в нього відбулися суттєві зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, які могли бути підставою для зменшення розміру аліментів.
6.4. Одночасно суд зважає, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, через що, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, тягар здебільшого лягає лише на одного, в цьому разі на відповідача, тобто матір дитини.
Відтак суд вважає, що встановлений судовим наказом від 09 серпня 2024 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення, без підтвердження погіршення матеріального становища позивача не сприятиме належному забезпеченню дитини й суперечитиме її інтересам, та навпаки такі обставини мають бути стимулюючим аспектом для позивача для вжиття заходів щодо збільшення власних доходів.
7. Суд застосовує таку практику Верховного Суду
Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією, яку виклав Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2021 року в справі №751/1396/19.
8. Висновок суду такий
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що в задоволенні позовної заяви необхідно відмовити повністю.
9. Розподіл між сторонами судових витрат такий
Зважаючи на приписи частини 1 статті 137, частини 1 статті 141 ЦПК судові витрати покладаються на позивача, оскільки в позові відмовлено.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Рішення може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 17 березня 2025 року.
СуддяОлександр КРАВЧУК