Справа №498/1859/23
Провадження по справі №1-кп/498/26/25
18 березня 2025 року сел. Велика Михайлівка
Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Михайлівка кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023162390000688 від 31.10.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України,
30.10.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 , більш точного часу судом встановити не надалось можливим, погодився на прохання невстановленої слідством особи (надалі особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження), в сприянні у організації незаконного переправлення осіб через лінію державного кордону України, поза пунктами пропуску. В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 , виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу з особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, щодо організації незаконного переправлення осіб через лінію державного кордону України, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розробив з особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, спільний план, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, відповідно до якого, він повинен був сприяти незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом організації перевезення чотирьох осіб з м. Одеса, до свого місця мешкання розташованого в с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , з метою виконання попередньої домовленості з особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу щодо організації незаконного переправлення громадян через лінію державного кордону України, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою не викриття свого злочинного наміру, залучив до подальшого вчинення злочину ОСОБА_5 , який не був обізнаним про наміри обвинуваченого ОСОБА_4 та попросив його здійснити перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з м. Одеса до с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області, на що останній погодився, при цьому надав ОСОБА_5 контактні данні та номери мобільних телефонів відповідних осіб, таким чином підшукавши транспорт та водія, для продовження здійснення злочину. Далі, 30.10.2023 обвинувачений ОСОБА_4 , використовуючи автомобіль марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України відповідними особами, наказав останньому їхати до м. Одеса де зустріти ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та здійснити їх перевезення до с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області. Виконуючи вказівки обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 забрав вищезазначених осіб в м. Одеса та вирушив із ними на автомобілі «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 в напрямку с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області. По прибуттю до с. Новоолександрівка Роздільнянського району Одеської області відповідними особами, обвинувачений ОСОБА_4 , повинен був їх зустріти та у подальшому залишити їх на місцевості впритул до лінії Державного кордону України та вказати напрямок руху з метою подальшого незаконного перетину ними Державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, де останні мали перетнути лінію державного кордону України в пішому порядку в районі прикордонного знаку № 0458/1 на напрямку с. Новолександрівка (Україна) - с. Виноградне (Молдова), слідуючи вказівкам особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження. Однак, під час руху до визначеного місця автомобіль «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 в салоні якого перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_11 , був зупинений працівниками Держаної прикордонної служби в с. Кучурган Роздільнянського району та їх злочинний намір було викрито.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені даного кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив фактичні обставини справи. Суду пояснив, що він зі ОСОБА_12 сидів в альтанці та пив каву, в ході розмови ОСОБА_13 запропонував йому заробити грошей, на що він погодився, після чого подзвонив невідомий йому чоловік, він з ним поспілкувався, потім дав слухавку ОСОБА_13 , в результаті чого вони домовились наступного дня їхати забирати людей. На другий день, здається 27 листопада він поїхав в ліс, після чого, біля 16:00 години йому скинули номер телефону, на який він зателефонував та дізнався де саме необхідно забирати людей, яких він мав вивести до рову біля с. Новоолександрівка. Перетинати кордон йому не потрібно було, також йому пообіцяли гроші, але він відмовився. В скоєному щиро розкаюється.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
З'ясувавши правильність розуміння ОСОБА_4 суті пред'явленого йому обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження позбавлення права на апеляційний порядок оскарження, недосліджених доказів та обставин справи, за пропозицією прокурора та за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав не доцільним дослідження доказів вини обвинуваченого стосовно тих фактичних обставин справи, які обвинуваченим визнаються та не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, вивченням документів, що характеризують особу обвинуваченого, із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України.
При вказаних обставинах, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття у скоєному, обставин, що обтяжують покарання - суд не вбачає, тому вважає, що йому має бути призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.
Однак, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та щиро кається в скоєному, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, суд вважає, що виправлення його можливе без ізоляції від суспільства з наданням іспитового строку в порядку ст. 75 КК України.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Щодо додаткового покарання передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №404/2081/22 викладено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ст. 55 КК України (застосування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю). При розгляді вказаної справи судом зазначено, що зміст ст. 55 КК не містить законодавчих заборон чи обмежень щодо призначення такого додаткового покарання в залежності від того, чи обіймав обвинувачений певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням охорони державного кордону України та посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.10.2023 було накладено арешт на речові докази по даному кримінальному провадженню, які у зв'язку із закінченням судового розгляду даного кримінального провадження та відсутності необхідності в подальшому такому арешті підлягають скасуванню.
Тому у відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.10.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Враховуючи, що мобільний телефон моделі «Redmi Note 12 Pro», IMEІ1: НОМЕР_2 , IMEІ2: НОМЕР_3 , з сім-картами мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить обвинуваченому ОСОБА_4 та знаходяться на зберіганні у відділенні поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області був використаний як знаряддя умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, у відповідності до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України підлягає спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню у власність держави.
Судових витрат у справі немає.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням охорони державного кордону України та посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.10.2023 на тимчасово вилучене майно, а саме мобільний телефон моделі «Redmi Note 12 Pro», IMEІ1: НОМЕР_2 , IMEІ2: НОМЕР_3 , з сім-картами мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 . ( а.с. 72-73)
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.10.2023 року на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_14 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «OUKITEL» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , із номером сім картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_5 . (а.с.70-71)
Речові докази: автомобіль марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_14 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «OUKITEL» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , із номером сім картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_5 - повернути власникам. (а.с. 70-71)
Застосувати спеціальну конфіскацію до мобільного телефону моделі «Redmi Note 12 Pro», IMEІ1: НОМЕР_2 , IMEІ2: НОМЕР_3 , з сім-картами мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, тобто примусове безоплатне вилучення у власність держави. (а.с.72-73)
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області, з урахуванням обмежень, визначених ч. 3ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1