Справа № 493/2146/24
Провадження № 1-кп/493/100/25
18 березня 2025 року м.Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено ЄРДР за № 12024168180000098 від 22.09.2024 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обжиле Балтського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого на посаді арматурника в ПАТ «МЗБК», розлученого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України,
Наприкінці липня 2024 року, більш точної дати та часу досудовим та судовим слідством встановити не вдалося, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою підроблення та використання завідомо підробленого посвідчення водія з відкритими категоріями «А1», ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою отримання посвідчення водія відповідної категорії, не склавши при цьому іспити щодо теоретичної частини правил дорожнього руху та практичних навиків водіння, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, через всесвітню мережу Інтернет, а саме у соціальних мережах, знайшов оголошення про виготовлення посвідчення водія необхідних йому категорій.
Після цього, наприкінці липня 2024 року, у невстановлений досудовим та судовим слідством день та час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи даний факт та фактичну неможливість здійснення керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі яких, а також форма та реквізити передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (далі за тексом Положення), в порушення вимог п. 2 Положення, згідно якого до керування транспортними засобами допускаються особи за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, вирішив підробити за попередньою змовою із невстановленою слідством особою посвідчення водія та використовувати вказаний вище офіційний документ для уникнення, таким чином, можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із порушенням Правил дорожнього руху, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Тоді ж, приблизно наприкінці липня 2024 року, у невстановлений досудовим та судовим слідством день та час, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, маючи намір на підроблення та придбання підробленого посвідчення водія, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, в ході спілкування із нею, домовився про умови виготовлення підробленого посвідчення, після чого, надіслав своє фото, анкетні дані, ксерокопії необхідних документів, зразок власного підпису на аркуші паперу за допомогою поштового відправлення та перерахував невстановленій слідством особі грошові кошти на картковий рахунок, який не зберігся, в сумі 12500,00 грн., з метою виготовлення підробленого документа посвідчення водія.
Таким чином, ОСОБА_4 надав можливість невстановленій слідством особі виготовити підроблений офіційний документ посвідчення водія.
В подальшому, невстановлена слідством особа, у невстановлений досудовим і судовим слідством час та місці, виготовила (підробила) офіційний документ посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане нібито 13.07.2024 Територіальним сервісним центром № 8041 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесла в нього анкетні дані та фотокартку останнього, тим самим внесла відомості про право останнього керувати транспортними засобами відповідної категорії.
Після цього, наприкінці липня 2024 року у невстановлений досудовим та судовим слідством день та час, ОСОБА_4 отримав поштою від невстановленої досудовим слідством особи, підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я та почав зберігати при собі.
В подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи той факт, що він не має фактичного права керувати транспортними засобами відповідної категорії, користувався ним і керував транспортними засобами на підставі завідомо підробленого документу, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , не зважаючи на неможливість керування транспортними засобами та відсутність належного на те права, а саме фактичну відсутність посвідчення водія відповідних категорій.
Крім того, 22.09.2024 року о 13:10 годині ОСОБА_4 , керуючи власним мопедом марки «HONDA» моделі «DIO Cesto» по автодорозі сполученням с. Обжиле - м. Балта, за географічними координатами 47.9723400, 29.4077890, на вимогу співробітників СРПП відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області пред'явити документи, що посвідчують особу та право керування транспортним засобом, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 є підробленим, оскільки він не проходив навчання на відкриття категорій «А1», «А», «В» та не отримував в установленому законом порядку право керування транспортними засобами зазначених категорій, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою використання завідомо підробленого документа, пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане нібито 13.07.2024 Територіальним сервісним центром № 8041, яке згідно інформації з ЄДР МВС за модулем «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_4 не видавалось, тим самим, використав завідомо підроблений документ.
Обвинувачений винним себе у вчинені вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що наприкінці липня 2024 року в мережі Інтернет знайшов оголошення знайшов оголошення про надання послуг з виготовлення посвідчення водія. Зателефонувавши автору оголошення, обговоривши всі деталі, після чого надіслав йому копію паспорту, ідентифікаційний код і фотографію, а також перерахував на вказаний рахунок 12500,00 грн. Згодом через транспортну компанію «Нова пошта» він отримав підроблене посвідчення.
22.09.2024 року він, керуючи марки «HONDA» по автодорозі сполученням с. Обжиле - м. Балта, був зупинений співробітниками поліції, яким пред'явив підроблене посвідчення водія. При перевірці посвідчення співробітниками поліції виявлений факт підроблення посвідчення.
Обвинувачений ОСОБА_4 у скоєному розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює, що відповідно до умов ч. 3 ст. 349 КПК України, дає суду право, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, що кваліфікується як підроблення посвідчення, з метою його використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, що кваліфікується як використання завідомо підробленого документа.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
В силу ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Також, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про його особу, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а також маючого постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.
Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку відповідно до ст.. 75 КК України, з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
При цьому, на думку суду, визначене покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року зі змінами, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, також мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальні проступки при розслідуванні яких проводилась експертиза, суд вважає, що витрати пов'язані з проведенням експертизи підлягають стягнення з обвинуваченого, відповідно до ст. 124 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового слідства підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Балтського районного суду Одеської області від 23.09.2024 року, на майно, вилучене під час проведення досудового слідства - скасувати.
Речові докази, а саме підроблений бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 13.07.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , який знаходиться в камері речових доказів ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 3407,76 грн. (три тисячі чотириста сім гривень 76 копійок).
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим в той же строк, з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.