Справа № 178/3084/24
07 березня 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 30 листопада 2024 року о 12 год. 30 год. у лісосмузі (координати місця зупинки 48,41472С, 34,54566 гр. В4), поблизу села Кринички, водій ОСОБА_1 керуав автомобілем ВАЗ 21061, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Захисник Струца С.М. просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутнє підтвердження факту керування ним автомобілем ВАЗ 21061, д/н НОМЕР_1 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було залучено свідків, у присутності яких ОСОБА_1 могло б бути запропоновано проходження огляду на виявлення ознак сп'яніння, як те зазначено у самому протоколі, до матеріалів адміністративної справи не долучено акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог ст.251 КУпАП.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, не конкретизовано місце вчинення адміністративного правопорушення, назву району, області, вказано «лісосмуга, поблизу села Кринички», наведене не дає суду можливості належним чином визначити місце інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З долученого до матеріалів адміністративної справи CD диску з нагрудної камери поліцейського не встановлюється факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Згідно відеозапису, працівники патрульної поліції під'їхали до автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_1 , який вже стояв припаркований біля лісосмуги, з якого вийшов гр. ОСОБА_1 , з яким працівники поліції потім почали спілкування.
До протоколу не долучено акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як того передбачає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Запис нагрудних камер повинні бути безперервними, запис відео повинен бути «не обрізаними», втручання в роботу боді камер, після початку відео запису, заборонено (згідно п.5 р.ІІ ІНСТРУКЦІЇ із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису від 11 січня 2019 р. № 28/32999: «включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».
Однак, доданий до матеріалів справи CD диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не містить безперервного запису фіксації подій, які мали місце 30 листопада 2024 року, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на положення ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з метою виявлення ознак сп'яніння в присутності двох свідків. Однак, свідки не залучались, ні у протоколі, а ні в матеріалах справи не зазначено прізвище, ім'я та по батькові свідків, не вказано місце проживання та не долучено їх пояснень.
Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.
До протоколу не долучено акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, він не є належним та допустимим доказом по справі, а отже і всі похідні докази не можна визнати належними та допустимими.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні у справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людинизазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст.251 КУпАП суду повинні бути надані докази, що підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вважаю, що протокол та додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять відомостей, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, інші докази, які б беззаперечно вказували на те, що водій ОСОБА_1 30 листопада 2024 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази у справі в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження, а надані суду докази не є достатніми, достовірними та допустимими.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.1, 8, 130, 247, 284-287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк