Справа № 203/3893/24
Провадження № 1-кп/0203/500/2025
18.03.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041030002382 від 13.07.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Татарбунари Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , має 6-х неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання міри запобіжного заходу, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, оскільки розуміє високу імовірність призначення їй покарання у виді позбавлення волі, у разі доведеності винуватості у скоєні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10-ти років; оскільки потерпілі та свідки на даний час безпосередньо в судовому засіданні не допитані, обвинувачена може реально здійснювати вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою спотворення даних, що можуть свідчити про її причетність до вчинення кримінального правопорушення та змусити їх змінити свої покази з метою уникнення кримінальної відповідальності; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки має на своєму фактичному утриманні 6-х неповнолітніх дітей та виникають достатні підстави вважати, що з метою забезпечення життєдіяльності своєї та свої дітей остання продовжить вчиняти злочини корисливої спрямованості. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченої, існує реальна загроза переховування останньої від суду, незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід підзахисній на домашній арешт, посилаючись на те, що її підзахисна наміру переховуватися не має, на утриманні у неї 6 малолітніх дітей. Окрім того захисник просила, у разі задоволення клопотання прокурора, знизити суму альтернативного запобіжного заходу - застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки її розмір повинен бути співмірним з можливостями обвинуваченої щодо її внесення.
Обвинувачені ОСОБА_5 підтримала доводи захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2024 року обвинуваченій ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено останній раз ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2025 року строком до 20 березня 2025 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, судове дослідження доказів по справі не проведене, свідки не допитані, а отже перебуваючи на волі обвинувачена, передбачаючи можливе покарання, може переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності та продовжити вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на те, що ОСОБА_5 не має будь-яких джерел доходів та постійного місця мешкання, має місце реєстрації в Одеській області.
Отже на теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченій міри запобіжного заходу.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З таким підстав, суд вважає недоцільним застосування більш м'якого запобіжного заходу та вважає за необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 16 травня 2025 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі в 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 гривень (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не спілкуватись із свідками та їх представниками, у разі невиконання яких судом буде вирішено питання про звернення застави у дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, що тримаються під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1