Справа №203/1521/25
Провадження №1-кс/0203/1102/2025
17 березня 2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 7 березня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520,
1. 10 березня 2025 року заявник через систему «Електронний суд» звернувся до суду зі скаргою, у якій просив скасувати постанову прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 07.03.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520, зобов'язати прокурора вручити йому пам'ятку про права та обов'язки потерпілого. Скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що кримінальне провадження було відкрите саме за ініціативи заявника, проте постановою від 07.03.2025 йому відмовлено у визнанні потерпілим. Викладене стало підставою звернення заявника до суду із цією скаргою (а.с.а.с. 1 - 4).
2. Заявник до суду не з'явився, звернувшись з клопотанням про розгляд скарги за його відсутності. Заявлене клопотання було обґрунтоване тим, що є пенсіонером, переніс операцію на суглобі, мешкає в іншому населеному пункті (сел. Царичанка Дніпропетровської області), отже за станом здоров'я не може взяти участь у судовому засіданні.
3. Прокурор до суду також не з'явився, був повідомлений належним чином, надав матеріали кримінального провадження.
4. Вирішуючи питання щодо розгляду скарги по суті за відсутності заявника попри приписи частини 3 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд вважає обставини, на які послався заявник, винятковими, отже й такими, що надають суду підстави для розгляду справи за його відсутності.
5. Суд, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення з таких підстав.
6. Судом встановлено, що від 26.09.2023 у провадженні Третього СВ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42023040000000520, відкрите за повідомленням заявника за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, за фактом вчинення співробітником правоохоронного органу відносно заявника протиправних дій у вигляді внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей.
7. У рамках вказаного кримінального провадження заявником прокурору було заявлене клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
8. Повторною постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 07.03.2025 заявникові було відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні з посиланням на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про факт завдання йому шкоди діями службових осіб правоохоронних органів.
9. Відповідно до частин 1 - 5 статті 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
10. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
11. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
12. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
13. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
14. Відмовляючи в залученні заявника в якості потерпілого у кримінальному провадженні, прокурор відповідне рішення належним чином не мотивував, не надав оцінки викладеним в заяві обставинам, зокрема, щодо спричинення заявникові матеріальної та моральної шкоди діями службових осіб правоохоронних органів.
15. Вказані обставини підлягали перевірці, зокрема шляхом допиту заявника та відповідних працівників правоохоронного органу тощо.
16. Для набуття статусу потерпілого достатньо подання заяви про вчинення щодо особи кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, висновки про що викладені у постанові Верховного Суду у справі №539/3185/17.
17. Розмір заподіяної шкоди або обставини її відсутності має встановлюватися під час досудового розслідування, проте слідчим не проводилися слідчі дії, спрямовані на встановлення цих обставин, зокрема, причинно-наслідкового зв'язку між діянням (у разі якщо подія останнього буде встановлена) і шкодою (матеріальною та/або моральною) або його відсутність, обов'язковість доказування яких визначена пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК, з огляду на те, що заявник з цих обставин безпосередньо не допитувався для перевірки викладеного у його заяві.
18. Відповідно, висновки прокурора в оскаржуваній постанові про те, що «відсутні будь-які відомості про факт завдання шкоди ОСОБА_3 діями службових осіб правоохоронних органів» є помилковими, тим паче, що будь-яких слідчих дій, спрямованих на встановлення відповідних обставин (зокрема, виду, розміру шкоди) прокурором не проводилося.
19. За вказаних обставин слідчий суддя доходить висновку, що постанова прокурора ухвалена передчасно, є невмотивованою та підлягає скасуванню, а скарга в цій частині - задоволенню.
20. Суд звертає увагу прокурора й на те, що у кримінальному провадженні слідчими суддями вже неодноразово ухвалювалися рішення про скасування аналогічних постанов. Між тим, жодного разу не було вжито заходів бодай до допиту заявника в якості свідка та надання ним доказів заподіяння йому шкоди.
21. У решті скарга задоволенню не підлягає, оскільки питання визнання особи потерпілою та вручення їй відповідної пам'ятки віднесене до виключної компетенції органу досудового розслідування.
22. Керуючись статтями 55, 56, 303 - 307, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 7 березня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520 задовольнити частково.
Постанову прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 7 березня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023040000000520 скасувати.
У решті скаргу залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1