Справа № 461/9018/24
Провадження № 2/461/1248/25
12.03.2025 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Панасюк А.В.,
розглянувши питання про прийняття позовної заяви третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги на предмет спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом -
в провадженні Галицького районного суду міста Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Відповідно до позовних вимог позивачі просять:
визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на: 1\10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,2 кв. м; 1\10 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 кв. м; 1\10 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 85,4 кв. м; 1\10 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною прощею 78 кв. м та комори в підвалі 6, 0 кв. м; 1\10 частки місця для паркування автотранспорту №1 (літера Х) за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/5 частку земельної ділянки, разом з розташованим на ній житловим будинком за адресою: АДРЕСА_5 ; 1/10 частки автомобіля марки JAGUAR XJ 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), право власності на: 1\10 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,2 кв. м; 1\10 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 кв. м; 1\10 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 85,4 кв. м; 1\10 частку квартири АДРЕСА_3 , загальною прощею 78 кв. м та комори в підвалі 6, 0 кв. м; 1\10 частки місця для паркування автотранспорту №1 (літера Х) за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/5 частку земельної ділянки, разом з розташованим на ній житловим будинком за адресою: АДРЕСА_5 ; 1/10 частки автомобіля марки JAGUAR XJ 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.11.2024 ухвалою Галицького районного суду міста Львова позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.
04.12.2024 ухвалою Галицького районного суду міста Львова відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
11.03.2025 до Галицького районного суду міста Львова від адвоката Мельника А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, надійшла позовна заява про звернення стягнення на спадкове майно. ОСОБА_9 просить суд звернути стягнення на спадкове майно, прийняте спадкоємцями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , Кас? ОСОБА_10 солідарно у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 26.09.2016 у сумі 40 100 доларів США на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 26.09.2016 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений договір позики. Згідно умов договору позикодавці зобов'язалися надати позичальнику грошові кошти на загальну суму 1 042 223,06 грн., що еквівалентно 40 100 доларів СІІА, а позичальник зобов'язувався в строк до 01.01.2020 повернути грошові кошти позикодавцям. Однак, за життя ОСОБА_8 жодних платежів для погашення боргу не вносив, а 20.12.2018 він помер. ОСОБА_9 повідомив, що 18.06.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено повідомлення - вимогу (претензію кредитора) до спадкоємців, яку зареєстровано та долучено до матеріалів спадкової справи. Оскільки в справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішується питання спадкування за законом після померлого, який є боржником, відтак є необхідність у залученні до справи кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як третіх осіб які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб, тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами. Окрім того, їх участь у справі дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Згідно ст.52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Натомість за вимогами ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно із ст.195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.ст. 193 і 194 цього Кодексу. Вказані статті регулюють порядок пред'явлення зустрічного позову та встановлюють вимоги до такого позову, який повинен відповідати ст.ст.175,177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що ст.195 ЦПК України є відсилочною, яка зобов'язує при вирішенні питань пов'язаних з позовами третіх осіб з самостійними вимогами керуватись вимогами закону, що регламентує порядок подання зустрічних позовів. При цьому неодмінною умовою прийняття позову третьої особи з самостійними вимогами є взаємопов'язаність позовів та доцільність їх спільного розгляду. Визначаючи доцільність спільного розгляду позовів, суд повинен враховувати, необхідність виникнення відповідної категорії справ з одних правовідносин або прийняти до уваги, що задоволення позову третьої особи може виключи та повністю або частково задоволення первісного позову. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
За сформованою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 та від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18, ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Позовні вимоги третьої особи, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас, така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Предметом позову у даній справі є визнання права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Натомість предметом позову в позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є звернення стягнення на спадкове майно, прийняте спадкоємцями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , Кас? ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наведене вище, з урахуванням того, що обидва позови стосуються спадкового майна після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі є взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, відтак позов третіх осіб, які заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, слід прийняти до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 52, 53, 175-177, 193, 277 ЦПК України, суд -
прийняти позовну заяву третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги на предмет спору до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Підготовче судове засідання у справі відкласти на 08 квітня 2025 року о 12:30 год., про що повідомити всіх учасників судового процесу.
Визначити відповідачам за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов'язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу (третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятоїст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали вручити (надіслати) учасникам справи, відповідачам - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Зубачик Н.Б.