Справа №461/2034/25
17 березня 2025 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретаря судового засідання Старовецька С.І.
з участю: представника позивача Горбаня О.В.
відповідача ОСОБА_1
перекладача Васіна М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11; ЄДРПОУ 37831493) до громадянина Нігерії ОСОБА_1 про продовження строку примусового затримання,-
Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області звернулось до суду з позовом до громадянина Нігерії ОСОБА_1 про продовження строку примусового затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позов мотивує тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року у справі №461/7643/24 за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - Позивач) до громадянина Нігерії ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про затримання особи з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, вирішено позов задовольнити, затримати громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
З метою забезпечення ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області зверталось із листами до Посольства Федеративної Республіки Нігерія в Україні з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину.
Консульською установою було видано свідоцтво на повернення від 30.10.2024 №ENK/IMM/ETC/5/2024. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів у вищевказаного іноземця на оформлення транзитної візи на перебування в транзитній країні та відсутністю коштів на квитки, на даний час його неможливо видворити за межі території України.
З огляду на викладене та у зв'язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, ГУ ДМС у Львівській області, просить суд продовжити строк затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо її ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Дав пояснення, аналогічні вищенаведеним, та просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов заперечив.
Заслухавши доводи представника позивача, думку відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.09.2024 року о 13.00 год. згідно протоколу №МЛВ 000094 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - Позивач) був виявлений та затриманий громадянин Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для з'ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 002680 від 19.09.2024 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування більш як на 30 днів, та проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.
Дії Відповідача, порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно матеріалів справи відповідач після скасування 04.07.2019 року посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_1 у зв'язку з відрахуванням з університету через невиконання вимог навчального плану вчасно територію України не залишив з особистих обставин, свою провину визнає, перекладача не потребує, зі змістом матеріалів про адміністративне правопорушення ознайомлений та з такими погоджується.
Відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, не працює. Документи, що посвідчують особу у іноземця - відсутні. Таким чином, громадянин Нігерії ОСОБА_1 перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України
Встановлено, що іноземний громадянин перевищив дозволений строк свого перебування на території України - більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 № 150.
Відповідач ухилився від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2024 року у справі №461/7643/24 за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - Позивач) до громадянина Нігерії ОСОБА_1 про затримання особи з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, вирішено позов задовольнити, затримати громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Частинами 11-13 статті 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Розгляд питань, визначених цією статтею, здійснюється судом за обов'язкової участі сторін, у тому числі може проводитися у режимі відеоконференції та з трансляцією з іншого приміщення, розташованого поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом.
Адміністративні справи, передбачені цією статтею, розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви.
Згідно рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2024 у справі №461/7643/24 строк затримання відповідача закінчується 19.03.2025.
З метою забезпечення ідентифікації відповідача, ГУ ДМС України у Львівській області зверталось із листами до Посольства Федеративної Республіки Нігерія в Україні з приводу адміністративного затримання та сприяння у ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину.
Консульською установою було видано свідоцтво на повернення від 30.10.2024 №ENK/IMM/ETC/5/2024. Однак в зв'язку з відсутністю коштів у вище вказаного іноземця на оформлення транзитної візи на перебування в транзитній країні та відсутністю коштів на квитки, на даний час його не можливо видворити за межі території України.
Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово пфебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.
Відповідач, нелегально перебуваючи на території України, не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі громадянина Нігерії ОСОБА_1 та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).
У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 3773- VI іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону № 3773- VI паспортний доку мент іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Частиною 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в'їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.
Згідно п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.
Крім того, абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773- VI визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
В Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.
Іноземці зобов'язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Іноземці зобов'язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання: довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України.
Частиною 1 ст. 289 КАС України визначено, за наявності обгрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов'язання внести заставу.
Згідно частини 4 статті 30 Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати і т.д.
У зв'язку з відсутністю у Відповідача діючого паспортного документа, який дає право на виїзд з України та у зв'язку з існуванням ризику втечі іноземця, який тривалий період перебуває нелегально на території України без документів, та ризиком уникненням ним подальшого примусового видворення, Позивач вважає за доцільне просити суд прийняти рішення про затримання громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців.
Згідно матеріалів справи Відповідач українську мову розуміє, послуг перекладача не потребує, копію позову отримав та позов визнає.
19.09.2024 ГУ ДМС у Львівській області прийнято рішення про видворення Відповідача згідно ст. 30 Закону № 3773- VI.
Відповідно до ч.2 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Беручи до уваги те, що відповідач проживав без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна, був притягнутий до адміністративної відповідальності та до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, своїми діями грубо порушив вимоги ст. ст. 9, 16, 23, 26 Закону №3773, що дає обгрунтовані підстави для прийняття рішення про його затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства для забезпечення подальшого примусового видворення за межі території України.
Відповідач не звертався до територіальних органів ДМС із заявою про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.
Стаття 1 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює гарантії, що стосується вислання іноземців.
За змістом цієї норми іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість: a) наведення доводів проти свого вислання; b) перегляду своєї справи; і c) представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом. Іноземець може бути висланий ще до того, як він здійснив свої права, передбачені в підпунктах «a», «b» та «c» пункту 1 цієї статті, коли таке вислання є необхідним в інтересах публічного порядку або ґрунтується на міркуваннях національної безпеки.
В межах даної справи всі ці гарантії дотримані, як під час вирішення питання про затримання відповідача, так і під час вирішення питання про продовження строку затримання, і зокрема відповідачу була надана можливість представляти свої інтереси.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із неможливістю забезпечити примусове видворення відповідача, а також те, що термін утримання громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства закінчується, суд приходить до висновку, що слід продовжити строк затримання останнього.
На переконання суду, неможливість забезпечення примусового видворення є об'єктивно непереборною обставиною і тому позов в цілому слід визнати обґрунтованим.
Водночас, враховуючи вищенаведене та з'ясовані обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку затримання відповідача на 4 місяці, оскільки такий строк має бути достатнім для вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення.
Керуючись ст. 6, 9, 72-77, 289, 295, 297 КАС України, ст. 4, 9, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
позов задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, на строк чотири місяці, з метою вжиття заходів щодо його ідентифікації та примусового видворення.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Р.Волоско