справа № 208/14415/24
№ провадження 1-кс/208/1085/25
Іменем України
14 березня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна, -
встановив:
Старший слідчий СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна.
У своєму клопотанні просить суд накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України просить розглянути дане клопотання без участі осіб у власності яких знаходиться вищезазначене майно.
В судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши надані суду матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом СУ ГУНП в Донецькій області за процесуального керівництва прокурорів Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052410000940 від 01.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 289 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи її на посаді командира протитанкового взводу, 1 єгерського батальйону, в/ч НОМЕР_1 , маючи кримінальний протиправний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, 30 листопада 2024 року, знаходячись у місці тимчасової дислокації свого підрозділу в місті Білицьке Добропільської територіальної громади Покровського району Донецької області, близько 20.00 отримав пропозицію від ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 виїхати до міста Покровськ Донецької області з метою пошуку та викрадення майна з покинутих будинків місцевих мешканців, які евакуювались в зв'язку з бойовими діями, які ведуться на території Покровського району Донецької області, на що останні відповіли згодою.
В цей же день, тобто 30 листопада 2024 року близько 23.00 молодший лейтенант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_6 , та солдат ОСОБА_7 прибули до будинку АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_8 , після чого молодший лейтенант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_6 разом з солдатом ОСОБА_7 через зазор між воротами та гаражем проникли на територію двору вказаного домоволодіння.
Надалі, знаходячись на території домоволодіння, належного ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_7 побачив через вікно з боку гаража, що в середині вказаного приміщення знаходиться автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter», д/н НОМЕР_2 , білого кольору, належний ОСОБА_8 , та сповістив про це ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та запропонував останнім проникнути в приміщення гаражу з метою подальшого незаконного заволодіння транспортним засобом, на що останні відповіли згодою.
Реалізуючи свій спільний злочинний намір, направлений на таємне, умисне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, солдат ОСОБА_9 зняли металевий профіль, якій кріпився на цвяхах, та яким був вставлений замість віконного скла на тильній стороні гаражного приміщення, та через отвір, який утворився, разом з молодшим лейтенантом ОСОБА_5 та старшим солдатом ОСОБА_6 проникли всередину приміщення. Перебуваючи в приміщенні гаражу старший солдат ОСОБА_6 в поліетиленовому пакеті, який знаходився на підлозі, знайшов ключі запалення від автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Transporter», д/н НОМЕР_2 , білого кольору та надалі передав їх ОСОБА_7 , який відчинив двері даного автомобіля, після чого проник в середину в кабіну, сів за водійське сидіння, а молодший лейтенант ОСОБА_5 за пасажирське сидіння.
В цей час старший солдат ОСОБА_6 витяг два металеві засови, розташовані в нижній частині з внутрішньої сторони воріт гаражу та відчинив ворота гаражу, після чого солдат ОСОБА_7 на вказаному транспортному засобі разом з молодшим лейтенантом ОСОБА_5 виїхали з приміщення гаражу на вулицю та вирушили на ньому до місця тимчасової дислокації підрозділу міста Білицьке Добропільської територіальної громади Покровського району Донецької області, таким чином заволодівши автомобілем «Volkswagen» моделі «Transporter», д/н НОМЕР_2 , вартістю 494 987,64 грн, тобто такої, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, належним ОСОБА_8 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з проникненням у приміщення, та предметом якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, старший солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
02.12.2024 з урахуванням здобутих доказів ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за підозрюваним ОСОБА_5 зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, належить арештувати майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 належну підозрюваному ОСОБА_5 .
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Окрім цього, частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України - ст. 173 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024052410000940 від 01.12.2024 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1