с-ще Новомиколаївка
Іменем України
18 березня 2025 року Справа № 322/297/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження
за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата, який перебуває на посаді водія першого автомобільного відділення другого автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 , має середню освіту, неодружений, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025087300000013 від 22.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на використання завідомо підробленого документу - посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що пред'явлення цього документу не наділяє його правом керування автотранспортом категорій «А1», «А»,«В1»,«В», «С1», «С», «D1», «D», «ВЕ», «СЕ», 21 лютого 2025 року о 20 год. 36 хв., рухаючись на автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на блокпосту № З-16, розташованому на автодорозі «Павлоград-Токмак», неподалік від смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, був зупинений працівниками поліції, що виконували свої службові обов'язки з охорони громадського правопорядку, під час перевірки документів працівниками поліції, ОСОБА_2 , пред'явив працівнику поліції завідомо підроблений документ посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , який не відповідає аналогічним зразкам бланків посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України та виготовлений за допомогою термосублімаційного способу друку. Тим самим ОСОБА_2 використав завідомо підроблений документ.
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються як кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.
У ході досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений подав заяву від 12.03.2025 щодо визнання своєї винуватості, згоди з вищевказаними встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згода із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згода на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджені захисником - адвокатом ОСОБА_3 .
Суд, враховуючи вказану заяву обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, - відсутні.
Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують його покарання та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Довідкою Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 3183,60 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 358 КК України, ст.ст. 100, 124, 373 - 376, 381, 382, 393, 395, 532 КПК України, суд
ухвалив:
1. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму витрат на залучення експерта в розмірі 3183,60 грн. (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 коп.).
3. Речові докази у справі: бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зберігати в матеріалах справи.
4. Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1