Дата документу 18.03.2025
Справа № 334/9588/14-ц
Провадження № 6/334/5/25
18 березня 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши заяву АТ КБ «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа у справі № 334/9588/14-ц та поновити строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що Ленінським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий документ № 334/9588/14-ц у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
При підготовці виконавчого документу для направлення до виконавчої служби виконавчий лист було втрачено. Просить визнати причини пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними, поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого документу № 334/9588/14-ц.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому ЦПК України порядку. Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся із заявою про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2014 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором №DNJPGK0000000940 від 26.06.2008р. заборгованість за кредитом у сумі 8748,49 доларів США, що за курсом НБУ становить 121516,52 грн., заборгованість за відсотками у сумі 5003,91 доларів США, що за курсом НБУ становить 69504,32 грн., заборгованості по комісії у сумі 1288,28 доларів США, що за курсом НБУ становить 17894,21 грн., пеню у сумі 6597,94 доларів США, що за курсом НБУ становить 91645,38 грн., а також штраф у сумі 15278,02 грн., а всього 315838,45 грн. (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 45 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.
За заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» Ленінським районним судом м. Запоріжжя 21.01.2015 видано виконавчий лист. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 16 грудня 2015 року. Виконавчий лист отримано АТ КБ «Приватбанк» 22.01.2015.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду, є виконавчими документами.
Згідно із вимогами п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 прийшов до висновку, що «аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до статті 433 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відтак, строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час видачі виконавчого листа у 17 січня 2012 року) виконавчі листи на виконання судових рішень можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Згідно ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривається у випадку його пред'явлення до виконання у межах встановленого законом строку.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», ст.12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону від 05 жовтня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
При цьому, тлумачення п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 2-9/11).
Судом встановлено, що 16.06.2016 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 334/9588/14-ц виданого 21.01.2015 Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» суми боргу 319492,45грн.
04.08.2016 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Як вбачається з листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно перевірки бази даних ВП/ВД (спец розділ) та АСВП виконавчої служби у місті Запоріжжі на виконанні перебувало ВП № 51416026 (виконавчий лист № 334/9588/14-ц виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості у розмірі 319492,45грн.).
04.08.2016 державним виконавцем у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідно до правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, - завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Тобто встановлено, що після повернення виконавчого листа у серпні 2016 року, трирічний строк його пред'явлення до виконання з огляду на вимоги ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (чинний з 05 жовтня 2016 року) почав перебіг з дня повернення.
Стягувач АТ КБ «Приватбанк» подав заяву про поновлення строку лише 07.10.2024, тобто після закінчення трирічного строку.
Згідно вимог ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу для виконання не містить викладу обставин, а також належних та допустимих доказів, які в силу статей 77, 80, 81 ЦПК України об'єктивно давали б можливість суду зробити висновок про те, що строки пред'явлення виконавчого документу до виконання були пропущені заявником з поважних причин.
Докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Заявником не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Не надано належних та допустимих доказів наявності об'єктивних, незалежних від волі заявника обставин, що унеможливили з'ясування причини відсутності оригіналу виконавчого листа, отримання його дубліката та пред'явлення його до виконання у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин у суду немає підстав вважати поведінку заявника такою, що не залежала від його волі, і підстав вважати причину пропуску строку подання виконавчого листа до виконання поважною. Відтак, суд не має права поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.
За таких обставин, з огляду на те, що стягувач подав заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання більш як через три роки після закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання після переривання його перебігу, та недоведеність стягувачем поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання і відсутністю підстав для його поновлення, заява про видачу дубліката виконавчого листа задоволенню не підлягає, оскільки строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання і від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.
Враховуючи, що судом причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем визнано неповажними, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку, і, відповідно, про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 431, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
У задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: Турбіна Т. Ф.