Справа № 210/582/25
Провадження № 1-в/210/155/25
іменем України
18 березня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік. Покладено на засудженого, відповідно до положень ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи. Контроль за поведінку засудженого покладено на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України, суд призначивши покарання за новим вироком, визначає остаточне покарання шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року, остаточно призначивши покарання у вигляді п'ятнадцяти років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Строк покарання рахувати з 01.01.2014 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.08.2015 року вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року залишено без змін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2016 року зараховано ОСОБА_3 , в строк відбуття покарання, за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року, строк попереднього ув'язнення з 30.12.2013 року по 04.08.2015 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України за вчинене діяння 02.06.2013 року, сума матеріального збитку становить 1000,00 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2013 на рівні 1147,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2013 рік, становить 800,00 грн (1147,00 грн *50% = 573,50 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2013 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 1147,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року ОСОБА_3 , визнано винним за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, який не підпадає під дію Закону № 3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі. Строк покарання рахувати з 01.01.2014 року.
Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття покарання, за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року, строк попереднього ув'язнення з 30 грудня 2013 року по 04 серпня 2015 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1