Справа № 199/1231/25
(3/199/1752/25)
іменем України
18 березня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.156 КУпАП
30.01.2025 в провадження Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення № 199/1231/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст.156 КУпАП.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2025 вказану справу повернуто до ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області для дооформлення, оскільки посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення по вказаній вище справі, у фабулі правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 7 ч. 2 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), який з 01.01.2025 втратив чинність на підставі Закону України № 3817-ІХ від 18.06.2024.
06.03.2025 в провадження Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення № 199/1231/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст.156 КУпАП, після проведення дооформлення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 600137 від 16.01.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст.156 КУпАП, вчинив аналогічне порушення за наступних обставин.
Так, 16.01.2025 о 15:30 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , порушив правила торгівлі алкогольними виробами, а саме: здійснив продаж з рук однієї пляшки горілки «Українська», об'ємом 0,5 л за ціною 200,00 гривень, чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою SMS-повісткою, яку він отримав 06.03.2025 о 14:34:32 годині, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що вказані в постанові Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2025 недоліку під час дооформлення не усунуті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозицією ч. 4 ст. 156 передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
При цьому, ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Однак, розкриваючи склад адміністративного правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, зазначила, що ОСОБА_1 порушив п. 7 ч. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», який втратив законну силу 01.01.2025 року на підставі Закону №3817-ІХ від 18.06.2024, в протоколі не наведено, якою саме нормою права (пунктом,частиною та статтею закону) ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який набрав законну силу 01.01.2025 встановлюється заборона здійснювати торгівлю з рук алкогольними та тютюновими виробами, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд констатує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд розглядає в межах обставин протоколу про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Основного Закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Речові докази, згідно протоколу огляду та вилучення від 16.01.2025 - рідини у кількості 5 найменувань алкогольних напоїв у кількості 51 пляшки, загальним об'ємом 30 л, які зберігаються у ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція з порядковим номером № 266) - повернути за належністю власнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко
18.03.2025