Справа № 199/10010/24
(1-кп/199/194/25)
іменем України
18 березня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024042210000011, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
19 жовтня 2024 року, приблизно о 06 години 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Дніпровському (Амур-Нижньодніпровському) районі міста Дніпра, по вулиці Передовій з боку вулиці Широкої в напрямку Донецького Шосе у місті Дніпрі.
Під час руху водій ОСОБА_5 , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і достатніх навичок водіння, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» розташованого в районі будинку № 239 вулиці Передової, перед яким праворуч почав зменшувати швидкість та зупинятися транспортний засіб, водій ОСОБА_5 не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух, внаслідок чого на вказаному пішохідному переході скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які перетинали проїзну частину з правого на лівий за напрямком його руху по пішохідному переходу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді: закритої черепно-мозкова травми, струсу головного мозку, відкритих подвійних уламкових переломів лівої великогомілкової та малогомілкової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків та рваної рани по передній поверхні лівої гомілки у нижній третині в проекції переломів, закритого перелому основи 3,4,5-ї плюсневих кісток правої стопи з задовільним стоянням уламків.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, які свідчать:
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
п. 18.4 - «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,
невиконання яких перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 19 жовтня 2024 року біля 6:40 год. керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101» та рухався по вулиці Передовій у напрямку міста. Він був тверезим, почувався добре. Не мав права керування автомобілем відповідної категорії. Дорожнє покриття було чистим, але вологим - йшов дощ. Попереду нього біля правого узбіччя стояло маршрутне таксі. Він не знав, чому те зупинилося і почав об'їздити його ліворуч. Коли він уже випереджав вказане маршрутне таксі, з-за нього вийшли два пішоходи. Він вжив заходів екстреного гальмування, але уникнути зіткнення не зміг та збив цих двох пішоходів. Одним з них був потерпілий ОСОБА_4 . Вже після зіткнення він побачив, що пішоходи переходили дорогу по пішохідному переходу. Відповідну дорожню розмітку та дорожні знаки він через дощ не побачив. Після ДТП надавав потерпілому матеріальну допомогу у визначеному останнім розмірі. У вчиненому щиросердно розкаюється.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 19 жовтня 2024 року біля 6:40 год. він добирався на роботу і в районі будинку № 239 по вул. Передовій йому треба було перейти дорогу, щоб дійти до зупинки громадського транспорту. Він разом з товаришем ОСОБА_9 почали переходити проїзну частину по позначеному пішохідному переходу. Ліворуч він них рухалося маршрутне таксі, котре зупинилися і пропускало їх. Коли вони вже пройшли маршрутне таксі, ОСОБА_9 крикнув: «Машина!», і одразу стався наїзд. Внаслідок ДТП він був травмований і тривалий час лікувався.
За протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками, 19 жовтня 2024 року в період часу з 08 години 15 хвилин до 09 години 00 хвилин слідчим поліції оглянуто ділянку вул. Передової м. Дніпра в районі будинку № 239. Встановлено, що дорожнє покриття асфальтобетонне, вологе, чисте. Ділянка дороги призначена для руху в двох напрямках, по одній смузі на кожен напрямок, наявна дорожня розмітка 1.1, 1.7, 1.14, дорожні знаки 5.38.1, 5.38.2. Ширина смуги в напрямку проведення руху (від вул. Широкої до вул. Донецьке шосе) - 6 м. Об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія в напрямку руху відсутні. На проїзній частині виявлений автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому зафіксовані механічні пошкодження переднього бампера, кришки капоту, розбите переднє вітрове скло. За результатами огляду транспортний засіб вилучено. Також виявлені, зафіксовані та відображені на схемі два осипи скла.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зареєстрованим власником транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_10 .
Постановою слідчого від 21 жовтня 2024 року вилучений автомобіль визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді від 25 жовтня 2024 року на нього накладено арешт.
Станом на час ДТП ОСОБА_5 за висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був тверезим.
За довідкою КНП «Міська клінічна лікарня № 6», 19 жовтня 2024 року до приймального відділення доставлений постраждалий після ДТП ОСОБА_4 .
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3526е/302 від 26 листопада 2024 року, за даними наданої медичної документації та рентгенівського дослідження у ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла:
- закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку;
- відкритих подвійних уламкових переломів лівої великогомілкової та малогомілкової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків та рваної рани по передній поверхні лівої гомілки у нижній третині в проекції переломів;
- закритих переломів основи 3,4,5-ї плюсневих кісток правої стопи з задовільним стоянням уламків.
Враховуючи характер та локалізацію встановлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР», тобто в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові.
Встановлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) переважно в область нижніх кінцівок, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу.
За своїм характером встановлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла - відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-м «Правил судово-медичного визначення ступню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.
У відповідності до проколу зняття показів з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 21 жовтня 2024 року, на підставі відповідної постанови прокурора від 21 жовтня 2024 року слідчим поліції в КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» вилучено відеозапис з відеокамери ситуаційного центру за адресою: м. Дніпро, перехрестя вулиць Передової та Донецького шосе.
Постановою слідчого від 21 жовтня 2024 року диск для лазерних систем зчитування з вилученим відеозаписом визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
За протоколом огляду, 21 жовтня 2024 року слідчим поліції оглянуто вилучений відеозапис та встановлено, що відеозаписі видно проїзну частину вулиці Передової в напрямку вулиці Широкої. На початку відеозапису видно, як автобус, який рухається по вулиці Передовій в напрямку Донецького Шосе зменшує швидкість та зупиняється перед нерегульованим пішохідним переходом, на який при цьому виходять два пішоходи, та перетинають проїзну частину вулиці Передової з правого боку на лівий відносно транспортних засобів. Далі, на 12 секунді відеозапису видно, як в попутному із автобусом напрямку рухається легковий автомобіль, який не зупиняючись перед нерегульованим пішохідним переходом, продовжує рух та допускає наїзд на вказаних пішоходів. Після наїзду вищевказаний автомобіль долає певну відстань та повністю зупиняється.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2024 року, ОСОБА_5 показав місце ДТП та механізм розвитку події ДТП.
У відповідності до протоколу проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2024 року, свідок ОСОБА_8 також показав місце ДТП та механізм розвитку події ДТП.
За висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-24/47364-ІТ від 21 листопада 2024 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_5 при заданому механізмові події , визначалася виконанням ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України та для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п. 18.1 та 18.4 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з даною ДТП.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, діючи зі злочинною необережністю, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є необережним тяжким злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер допущеного ОСОБА_5 порушення Правил дорожнього руху, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків, відомості про особу обвинуваченого.
Останній притягується до кримінальної відповідальності вперше, має зареєстроване постійне місце проживання, де характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування потерпілому завданої майнової шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що основним покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, не встановлені.
В той же час, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують таке покарання, той факт, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, виключно позитивно характеризується, після вчинення ним злочину вживав всіх можливих заходів з відшкодування завданої його діями шкоди потерпілому, вчинений ним злочин хоча і є тяжким, але неумисним, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, за висновком суду, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній керував транспортним засобом при тому, що вже був позбавлений права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід обвинуваченому раніше не застосовувався і клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлялося.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України зі скасуванням арешту транспортного засобу.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази:
- транспортний засіб «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспорту за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, б. 22, повернути законному володільцю, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року (справа № 202/12616/24, провадження № 1-кс/202/7233/24);
- диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
18.03.2025