Справа № 522/23283/24
Провадження №3/522/152/25
12 березня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чернявська Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в Одеській області 26 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№200179 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КпАП України.
З зазначеного протоколу вбачається, що 19 грудня 2024 року об 12 годині 10 хвилин в м. Одеса, Бульвар Італійський7. Водій ОСОБА_1 керував ТЗ Хюндай Асент, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність. Від проходження огляду відмовився, що зафіксоване на технічний засіб відеозапису пвр471390.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КпАП України.
У судове засідання призначене на 15 січня 2025 року та 12 березня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання сповіщався належним чином. Про причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, жодних заяв, клопотань чи заперечень до суду не надходило.
Необхідне зазначити, що у справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова визначеність передбачає повагу до принципу resjudicata, тобто принципу остаточності судових рішень.
Встановлення в законі строків на розгляд справи про адміністративне правопорушення також спрямоване на забезпечення вказаного принципу.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справ, отже враховуючи наявність належного сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
Тому, зважаючи на викладені обставини, положення ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також на те, що ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про недоцільність повторного відкладення судового засідання та можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до другого абзацу пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 зафіксована та підтверджено CD з записом подій від 19 грудня 2024 року.
Поряд з цим, у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, згідно до п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, на теперішній час не скасовано відповідальність за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння протягом року, а саме 23 вересня 2024 року, 01 липня 2024 року (справа № 521/10022/24, справа № 522/15283/24).
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапису, а також іншими документами.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
За таких обставин, з огляду на характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, повторність його дій та враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, вважаю необхідним та достатнім для виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень накладення стягнення на правопорушника у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами з накладенням штрафу, відповідно до санкції статті та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Керуючись ст. ст. 34, 130, 280, 283 КпАП України, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності правопорушника.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги або протесту прокурора до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Суддя Л.М. Чернявська