Справа № 509/1261/24
18 березня 2025 року. сел. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглядаючи у підготовчому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вказаними позовними заявами на стадії підготовчого провадження.
03.02.2025 року представник відповідача за первісним позовом подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем при подачі позовної заяви невірно сплачений судовий збір, сплачено менший розмір ніж встановлено законом, а саме сплачено 9084 грн., замість максимального розміру 15140 грн.
Представник відповідача та відповідач в підготовчому засіданні підтримали заяву з викладених у ній підстав.
Представник позивача заперечував щодо задоволення заяви, оскільки нормами діючого цивільно-процесуального законодавства не передбачено право суду залишати позовну заяву без розгляду з вказаних підстав. Вважає, що розмір сплаченого судового збору при подачі позовної заяви було визначено стороною позивача вірно згідно вимог Закону України "Про судовий збір".
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов наступного висновку.
Згідно приписів ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Під час підготовчого засідання представник відповідача наполягав на задоволенні його заяви про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з недосплатою позивачем суми судового збору.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Тобто, зі змісту вказаних вище процесуальних положень вбачається, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду після відкриття провадження у справі, та не сплати судового збору.
Так, провадження у даній цивільній справі відкрито ухвалою судді від 06.03.2024 року та призначено підготовче засідання.
Після відкриття провадження ухвала про усунення недоліків в даній справі не постановлялась.
Отже, за відсутності ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України відсутні, а тому суд вважає клопотання представника відповідача необгрунтованим та передчасним, тому в його задоволенні слід відмовити.
Крім того, судом встановлено, що дійсно позивачем при подачі позовної заяви про поділ спільного майна подружжя сплачено судовий збір у розмірі 9084 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН133 від 29.02.2024 року.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, з матеріалів справи, а саме копії заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.08.2023 року, вбачається, що шлюб між сторонами вже розірвано. Рішення суду набрало законної сили 01.09.2023 року
Тому підстави для визначення ставки судового збору у розмірі, передбаченому п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» після розірвання шлюбу відсутні, та має застосовуватись п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Представником позивача при подачі позову зазначено ціну позову 1263373 грн. та сплачено судовий збір в сумі 9084 грн.
Таким чином, з урахуванням ціни позову в даній справі, позивачу необхідно досплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру за ставкою 1 відсоток ціни позову, що становить 3549 грн. 73 коп. (12633,73-9084=3549,73).
Оскільки судом встановлено, що дійсно позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір, суд вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху як це передбачено ч. 11 ст. 187 ЦПК України.
Крім того, позивачу та його представнику слід роз'яснити положення п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, а саме, що у разі не усунення недоліків, визначених в ухвалі суду, у встановлений судом строк, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 187, 257 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Кірющенка О.М. про залишення позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя без розгляду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху, надавши позивачу (представнику) строк для усунення виявлених недоліків, але не більше п'яти днів з дня вручення позивачу (представнику) копії ухвали.
Запропонувати позивачу (представнику) у вказаний строк виправити недоліки, а саме досплатити суму судового збору в розмірі 3549 (три тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 73 коп. за подачу позову до суду.
Роз'янити позивачу (представнику), що в разі неусунення вказаних недоліків у визначений судом строк позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Є.М. Панасенко