Справа № 947/29675/24
Провадження № 2/947/501/25
18.03.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
23.09.2024 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 21.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1248, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін народилась дитина, однак, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом. Спор з приводу проживання дитини відсутній. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.10.2024 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.
29.11.2024 року до суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_2 щодо надання встановленого законом строку для врегулювання спірних питань та ймовірного примирення.
05.12.2024 року до суду від позивача надійшли заперечення щодо надання строку на примирення.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.12.2024 року сторонам по справі було надано строк для примирення тривалістю три місяця, а саме до 18.03.2025 року о 12.00 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Рудніва С.В. до судового засідання з'явились, не заперечували проти розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, відповідача та її представника, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /до шлюбу - « ОСОБА_3 »/ 21.08.2015 року уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції , актовий запис № 1248 що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.08.2015 року /а.с.9/.
Від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із копії свідоцтва про народження, яке видано 16.09.2016 року серія НОМЕР_2 , батьками в якому вказані сторони по справі /а.с.10/.
Судом встановлено, що сімейні стосунки між подружжя були припинено з вересня 2024 року, з цього часу сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спору щодо стягнення аліментів або поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю, після надання строку на збереження сім'ї примирення між сторонами не відбулось, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81,89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /до шлюбу - « ОСОБА_3 »/, зареєстрований 21.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1248, які від шлюбу мають дитину - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище відповідачу - « ОСОБА_5 ».
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко