Дата документу 17.03.2025
Справа № 501/4706/24
2/501/101/25
17 березня 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс»
до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,
учасники справи:
представник позивача - Авраменко В.Р.
відповідач - ОСОБА_1
1. Виклад позиції позивача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» 12.11.2024 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, згідно якого просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 7 034,13 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.
В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачці відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії.
Відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії, однак вона отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 7 034,13 грн.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Представник позивача підтримала позовні вимоги в судовому засіданні в повному обсязі.
Відповідач надала відзив на позов (а.с.41-42), який підтримала в судовому засіданні, та в якому заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що:
- у неї підписаний договір із компанією «Моноліт-Сервіс» від 10.06.2020 в особі директора Пельтек Д.Г, яка досі існує. Згідно з цим договором сума заборгованості за обслуговування становить 1328,15 грн., яка сплачується щомісяця, і ніякої заборгованості не існує;
- наявні ознаки підробки документів в матеріалах справи - протоколу №1 від 11.06.2020 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , яким начебто співвласниками обрано ТОВ "ДП Моноліт - Сервіс";
- їй достовірно відомо, що питання про визначення ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» управляючою компанією не вирішувалось за участю співвласників будинку по АДРЕСА_2 ;
- з боку ТОВ «ДП Моноліт» долучені документи датовані 01.08.2023, за підписом колишнього директора ОСОБА_2 , тоді як з початку повномасштабного вторгнення у 2022 зазначена особа виїхала за межі України де перебуває і по теперішній час, що виключало можливість підписання документів у 2023 і Куценко О.М., не уповноважена підписувати додаткові угоди від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ;
- виконавчий комітет Чорноморської міського ради Одеського району Одеської області повідомив їй, що не мають ніяких документів, щодо повноважень зборів співвласників, тощо.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 12.11.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.34).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 18.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37-38).
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 13.03.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п.5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії, що підтверджується копією ліцензії (а.с.9).
Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії (а.с.10).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №7/п з 01.11.2023 введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Монліт-Сервіс» за адресами: вул. Паркова, 50, 52, вул.Радісна, 21,21 А (а.с.14).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по вул. Паркова, 50, 52, АДРЕСА_3 (а.с.15).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 №9/п, затверджено початок опалювального періоду - 17.11.2023 в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по вул. Паркова, 50, 52, АДРЕСА_3 (а.с.16).
В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачці відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії, однак вона отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 по жовтень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 7 034,13 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.13).
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено ,що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6) та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.
ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії, що підтверджується ліцензією (а.с.9).
Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії (а.с.10).
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування пропозиція укласти індивідуальний договір на умовах типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та адміністрацією ТОВ «ДМ Моноліт-сервіс» розміщене відповідне повідомлення (а.с.7).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №7/п з 01.11.2023 введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Монліт-Сервіс» за адресами: вул. Паркова, 50, 52, вул.Радісна, 21,21 А (а.с. 14).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по вул. Паркова, 50, 52, вул.Радісна, 21,21 А (а.с.15).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 №9/п, затверджено початок опалювального періоду - 17.11.2023 в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по вул. Паркова, 50, 52, АДРЕСА_3 (а.с.16).
Згідно ч.1 ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачці відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії.
Відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії однак вона отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 по жовтень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 7 034,13 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.13) та який не спростосовано відповідачем.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо доводів відповідача у відзиві на позов (а.с.41-42) щодо ознак підробки документів в матеріалах справи - протоколу №1 від від 11.06.2020 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , яким начебто співвласниками обрано ТОВ "ДП Моноліт - Сервіс"; з боку ТОВ «ДП Моноліт» долучені документи датовані 01.08.2023, за підписом колишнього директора ОСОБА_2 , тоді як з початку повномасштабного вторгнення у 2022 зазначена особа виїхала за межі України де перебуває і по теперішній час, що виключало можливість підписання документів у 2023 і ОСОБА_3 , не уповноважена підписувати додаткові угоди від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , тощо, суд керується наступним.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об'єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб'єктів господарювання.
Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об'єднання здійснює через свої органи управління.
Отже, на відповідача покладається обов'язок щодо сплати всіх внесків у строки та розмірах, які затверджені протоколами загальних зборів співвласників багатоквартиного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 11.06.2020 №1 (а.с.29) та протоколом №2 від 11.06.2020 (а.с.30).
У справі, що розглядається, відповідач, як власник квартири в багатоквартирному будинку, фактично оспорює вказані Протоколи зборів, посилаючись на порушення його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку.
Разом з тим, вказані Протоколи зборів є чинними та доказів того, що відповідач, або інші співвласники багатоквартирного будинку оскаржили вказані рішення загальних зборів останнього, до суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Позивачем надано довідку заборгованості, натомість, відповідачем не надано свого контррозрахунку, заперечень щодо спростування наданої позивачем заборгованості.
Отже, доводи відповідача в цій частині суд сприймає критично.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №955 від 11.11.2024 (а.с.1) позивачем сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 43655153) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 7 034,13 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко