Справа № 185/10260/19
Провадження № 1-в/191/73/25
іменем України
13 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України про приведення вироку у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України,-
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України про приведення вироку у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає за необхідне звільнити засудженого від покарань за вчинення крадіжок, де було усунуто караність діянь.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за наступними вироками:
22.11.2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання 5 місяців арешту. Завдана сума матеріальної шкоди по епізоду 19.05.2019 року становить 816 грн. 67 коп., яка не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 1921 у 2019 році). По епізоду від 21.05.2019 року сума матеріальної шкоди перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, яка становить 5500 грн.
10 березня 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.395 КК України призначено покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці. У відповідності з ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, визначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року, призначено ОСОБА_5 покарання у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначено покарання за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 9 (дев'ять) місяців із конфіскацією усього належного майна. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за постановленим вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією усього належного майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено обраний - тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Строк відбуття покарання обчислювати з 24.11.2019 року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1921 у 2019 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із декриміналізацією частини вчинених ОСОБА_5 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання в частині епізоду по вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року із завданою сумою матеріальної шкоди 816 грн. 67 коп., яка не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 1921 у 2019 році), за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У той же час, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання в частині епізоду по вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року не звільняє його від подальшого відбування покарання, що було призначене вироком Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 10.03.2021 року.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд,-
Клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України, задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання у зв'язку із усуненням караності діяння в частині епізоду по вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року із завданою сумою матеріальної шкоди 816 грн. 67 коп., яка не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 1921 у 2019 році), за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.
Вважати засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.03.2019 року за ст.395 КК України - покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці. У відповідності з ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, визначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року, призначено ОСОБА_5 покарання у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначено покарання за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 9 (дев'ять) місяців із конфіскацією усього належного майна. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за постановленим вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2019 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією усього належного майна. Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено обраний - тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Строк відбуття покарання обчислювати з 24.11.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1