Справа № 202/712/25
Провадження № 2/202/1985/2025
Іменем України
17 березня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19.01.2025 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до Індустріального районного суду м.Днпіропетровська з цим позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21.01.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позову зазначено, що 06.08.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту №102803907. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні котрого ОСОБА_1 було підтверджено прийняття умов Кредитного договору №102803907 від 06.08.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.
Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення договору ОСОБА_1 отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на вебсайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.
Таким чином, 06.08.2021 року ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 14 000,00 грн.
Згідно правил, товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, що необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard (далі - PCI DSS, Стандарт) - це міжнародний стандарт безпеки даних індустрії платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.
12.11.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №13Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним договором №102803907 від 06.08.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 61 740,00 грн., з котрих: 14 000,00грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46 200,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 540,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Відповідачем умов Кредитного договору №102803907 від 06.08.2021 року дотримано не було.
ТОВ «Діджи Фінанс» на адресу ОСОБА_1 , зазначену в Кредитному договорі №102803907 від 06.08.2021 року, було направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №102803907 від 06.08.2021 року.
Проте позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
З урахуванням наведеного, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №102803907 від 06.08.2021р. у розмірі 61 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46 200,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 540,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через систему «Електронний суд» надав суду заяву, в котрій просив провести розгляд справи без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав. На адресу суду повернувся конверт із рекомендованим повідомленням із судовою повісткою із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а іншої адреси відповідач суду не повідомив, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» 06.08.2021 року в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №102803907, відповідно до умов котрого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн. шляхом перерахування їх у безготівковій формі на картковий рахунок останнього. Відповідач за умовами договору зобов'язався їх повернути, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним. Кредит надано строком на 24 дні з 06.08.2021 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 30.08.2021 року.
Комісія за надання кредиту становить 1 540,00 грн., що нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до пп. 1.5.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом становлять 4 200,00 грн., що нараховуються за ставкою 1,250 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 1.6 Кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У додатку № 1 до договору встановлено графік розрахунків, відповідно до нього 30.08.2021 року позичальник має повернути кредитодавцю суму 19 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - тіло кредиту; 4 200,00 грн. - проценти за користування кредитом; 1 540,00 грн. - комісія за надання кредиту.
У п. 2 Графіку вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених у ньому, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку повернення кредиту, позичальник доручає позикодавцю самостійно оновити (актуалізувати) графік розрахунків шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті позичальника на веб сайті Товариства. Оновлений графік, що розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Товариства може візуально відрізнятися від поточної форми Графіку розрахунків.
Відповідно до копії платіжного доручення №30780083 від 06.08.2021 року отримувачу ОСОБА_1 перераховано за договором №102803907 кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «МІЛОАН» по кредитному договору №102803907, загальний борг ОСОБА_1 становить 61 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46 200,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 540,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
12.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов котрого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року (а.с.22-26).
Як вбачається із обох витягів, сума заборгованості, право на стягнення якої перейшло до позивача за договорами факторингу, з моменту відступлення цього права факторами не змінювалася, додаткових нарахувань не відбувалося.
27.09.2024 представником позивача, адвокатом Міньковською А.В., надіслано на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу про сплату заборгованості в розмірі 61 740,00 грн., доказів отримання боржником котрої суду не надано.
Із письмових доказів, доданих до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість за кредитним договором №102803907 від 06.08.2021 року не погашена, залишок заборгованості складає 61 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46 200,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 540,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною першою ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується наданими суду письмовими доказами: копією анкети-заяви на кредит №102803907 від 06.08.2021 року, договору про споживчий кредит з додатками, копією договору відступлення прав вимоги №13Т від 12.11.2021 року, витягом з Додатку до Договору факторингу №13Т від 12.11.2021 року.
Відповідно до умов вказаного договору (п. 1.4), відповідач мав повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування ним в рекомендовану дату платежу 30.08.2021 року (останнього дня строку кредитування).
Отже, не пізніше 30.08.2021 року за цим договором відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що загальна вартість кредиту за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року на час закінчення строку дії кредиту (30.08.2021 року) визначена в розмірі 19 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - тіло кредиту; 4 200,00 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 540,00 - одноразова комісія за отримання кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду інформації щодо погашення відповідачем будь-якої частини кредитних коштів із вищевказаної суми, таких доказів не надано також і відповідачем, як не спростовано ним і факту укладення цього договору.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позивачем за договором №102803907 від 06.08.2021 року правомірно нарахована заборгованість по тілу кредиту та комісії, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в цій частині.
Судом також встановлено, що заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором, котра нарахована позивачем, виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування коштами, наданими на умовах споживчого кредиту, здійснювалося первісним позикодавцем, ТОВ «МІЛОАН», з 07.08.2021 року та понад строк, визначений договором - 24 дні, про що свідчить відомість про щоденні нарахування та погашення. Таким чином загальну заборгованість відповідача по відсотках визначено в розмірі 46 200,00 грн.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, здійснивши власні розрахунки для визначення розміру заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року дійшов наступного висновку.
Оскільки за умовами договору нарахування відсотків за користування кредитом мало здійснюватися виключно в період з 07.08.2021 року по 30.08.2021 року включно, то виходячи із розміру тіла позики 14 000,00 грн., процентної ставки 1,25 % та строку дії договору 24 дні, заборгованість за відсотками має становити 4 200,00 грн. Саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивачем відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року був пролонгований кредитодавцем, також не надано оновлених графіків платежів, що складається у зв'язку з продовженням строку кредитування, тому строк кредитування становив, як передбачено умовами договору, 24 дні. Отже, продовження нарахування відсотків після 04.04.2020 після закінчення строку кредитного договору є неправомірним, про що неодноразово у своїх постановах зазначав Верховний Суд (справа № 444/9519/12-ц).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року в розмірі 19 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - тіло кредиту; 4 200,00 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 540,00 - одноразова комісія за отримання кредиту.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 774,44 грн. (31,97%).
Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Стародуб І.В. укладено Договір №42649746 від 01.11.2024 року про надання правової допомоги (а.с. 30-32), надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс», виданий на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.11.2024 року та. Відповідно до акту №102803907 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.12.2024 року загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт становить 6 000,00 грн., з котрих: 2 250,00 грн. - правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» (1,5 год.); 3 000,00 грн. - складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат,які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (3 год.); 750,00 грн. - формування додатків до позовної заяви (письмові докази).
Частиною першою ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.133 ЦПК).
Згідно положень частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною третьої цієї статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням наведеного, обсягу наданих позивачеві адвокатських послуг та виконаних робіт, враховуючи співмірність зі складністю судового спору та часткове задоволення позову, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1 918,20 грн. (31,97%).
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , інд. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, інд. 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за договором про споживчий кредит №102803907 від 06.08.2021 року станом на 16.12.2022 року в розмірі 19 740,00 грн., з котрих: 14 000,00 грн. - тіло кредиту; 4 200,00 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 540,00 - одноразова комісія за отримання кредиту.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, інд. 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір в розмірі 774,44 (сімсот сімдесят чотири грн. і сорок чотири коп.) грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 918,20 (тисяча дев'ятсот вісімнадцять грн. і двадцять коп.) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.