Справа № 202/2536/25
Провадження № 1-кс/202/2037/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
15 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання т.в.о. слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 07.03.2025 за №42025042010000032, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України,-
Т.в.о. слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 07.03.2025 за №42025042010000032 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що вСУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 42025042010000032від 07.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
14.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: протокол допиту свідка; протоколами огляду, речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрювана вважала підозру не обґрунтованою та не визнала обставини викладені в повідомленні про підозру. Просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання. Зазначала, що має на утриманні малолітнього сина.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Вважав підозру необґрунтованою. Наголошував, що відсутні будь-які ризики, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також звертав увагу слідчого судді, що підозрювана має на утриманні малолітнього сина, має постійне місце проживання та раніше не судима.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи
прокурора, думку підозрюваної, захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042010000032 07.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
14.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з такого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується: протоколом допиту свідка; протоколами огляду, речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваної ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з наступного.
Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.
Санкцією ч.3 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваній та не мають безпосереднього зв'язку із її особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Існування інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурором не доведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, окрім встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує наявні докази, які дають підстави підозрювати її у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винуватою. Також слідчим суддею враховуються відомості про особу підозрюваної, яка раніше не судима, одружена, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведена наявність обставин, котрі є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти доведеним ризикам.
Враховуючи наведене, на даний час є наявність підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, оскільки такий запобіжний захід дозволить органу досудового розслідування контролювати поведінку підозрюваної.
Отже, в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши їй з 22години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193-194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання т.в.о. слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 07.03.2025 за №42025042010000032, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 10.05.2025, заборонивши їй з 22години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити до 10.05.2025.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1