1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2208/25 1-кс/335/877/2025
18 березня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 335/2208/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
13.03.2025 ОСОБА_3 в судовому засіданні під час розгляду її скарги на бездіяльність уповноваженої особи Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, подала усну заяву про відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 , яка розглядає вказану скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025, для розгляду вказаної заяви про відвід був визначений суддя ОСОБА_1 .
Розгляд заяви ОСОБА_3 про відвід був призначений на 18.03.2025, про що були повідомлені всі учасники кримінального провадження, в тому числі суддя ОСОБА_4 .
Із змісту звукозапису вказаного судового засідання, а також із змісту письмової заяви ОСОБА_3 , яка надійшла 17.03.2025, відвід судді ОСОБА_4 мотивований посиланням на те, що під час судового засідання 13.03.2025 з розгляду скарги ОСОБА_3 слідча суддя ОСОБА_4 відмовила у клопотанні щодо обов'язкової участі в судовому засіданні відповідальних осіб Запорізької обласної прокуратури, чия бездіяльність оскаржується, а також відмовила у залученні до матеріалів скарги певних документів, про що просила заявник.
Заявник зазначає, що, відмовивши у такому клопотанні, суддя ОСОБА_4 порушила вимоги ст. 129 Конституції України, ст. ст. 56, ч. 3 ст. 306 КПК України, у зв'язку з чим заявник «має підозру щодо навмисного перешкоджання здійсненню правосуддя».
Заява мотивована посиланням на ст. 75 КПК України в тій частині, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала свою заяву. Крім того, пояснила, що вбачає упередженість судді ОСОБА_4 в тому, що їй як заявнику не було забезпечено безоплатну правову допомогу.
Прокурор Запорізької обласної прокуратури та суддя ОСОБА_4 в судове засідання з розгляду заяви про відвід не з'явились, будучи повідомленими про час і місце його проведення, що не є перешкодою для розгляду питання про відвід по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивований.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні визначені ст. 75 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не має право брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч. 1 ст. 75 КПК України.
З огляду на нормативний зміст пункту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 3 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, тощо).
Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді ОСОБА_4 , суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України участь слідчого, дізнавача та (або) прокурора в судовому засіданні з розгляду скарги не є обов'язковою за умови їх належного повідомлення про час і місце судового розгляду.
Як свідчить звукозапис судового засідання 13.03.2025, суддя ОСОБА_4 мотивувала своє процесуальне рішення щодо розгляду скарги без участі прокурора Запорізької обласної прокуратури тим, що від Запорізької обласної прокуратури надійшла письмова відповідь щодо суті скарги, що свідчить про її обізнаність про час і місце розгляду скарги. Також суддя навела мотиви відмови у задоволенні клопотання про залучення документів до матеріалів скарги, вважаючи їх такими, що не мають значення для розгляду скарги.
Вказані процесуальні рішення не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки вчинені в межах наданих законом повноважень і у встановленому законом порядку. Упередженість - це думка, що склалася заздалегідь, без урахування об'єктивних фактів, а таких обставин заявником не вказано.
Клопотання про вирішення питання про надання безоплатної правової допомоги в судовому засіданні 13.03.2025 ОСОБА_3 не заявляла.
У зв'язку з цим суд наголошує, що незгода учасника провадження з процесуальними діями та рішеннями судді, навіть якщо вони становлять, на думку такого учасника, порушення вимог процесуального закону, не є достатньою підставою для відводу судді з посиланням на його упередженість, але можуть бути підставою для оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 335/2208/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1