Дата документу 17.03.2025
Справа № 334/1124/25
Провадження № 3/334/675/25
17 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 ,
за ст.122-4 КУпАП, -
10.02.2025 року до суду з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №984804, складеного 29.01.2025 року о 09:30 старшим інспектором з о/д ВРОМ ДТП УПП в Запорізькій області ДПП майором поліції Лаврін В.В., 24.01.2025 року о 17:55 в м. Запоріжжя, вул. Братська, перехрестя з вул. М. Грушевського, водій а/м «МАЗ-642505», р/н НОМЕР_3 , з напівпричепом «ПП25», р/н НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10 а) ПДР України. Відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
17.03.2025 року до суду звернулася захисник: адвокат Зіменко О.В. з клопотанням, в якому посилалися на те, що на розгляді у судді Бредіхіна Ю.Ю. перебуває справа №334\1102\25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, де потерпілим є ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тимчасово дислокується по лінії фронту на Покровському напрямку, отже 17.03.2025 року прибути до суду не має можливості, тому прохають розглянути справу за наявними матеріалами, без їх участі.
Вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Умислу на вчинення правопорушення в його діях не було, що у повній мірі виключає склад адміністративного правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 протиправних, винних (умисних або необережних) дій чи бездіяльності, які б посягали на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, не вчиняв, що також підтверджується показами ОСОБА_2 , який зазначив, що «коли проїжджав вантажний автомобіль, він почав здійснювати поворот ліворуч, в цей час фура зачепила задньою лівою частиною причепа, після чого водій фури не зупинився та поїхав у бік Осіпенківського району».
Прохали закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (або у зв'язку з малозначністю звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням).
17.03.2025 року в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, були своєчасно сповіщені про місце і час розгляду справи, надали клопотання про закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
06.03.2025 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/1102/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження, звільнивши від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, провадження по справі закрито.
Диспозиція ст.122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Так, п.2.10 а) ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця ДТП особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї відповідного стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 29.01.2025 року останній пояснив, що під час руху наїзду інших транспортних засобів не відчував, про те, що став учасником ДТП не знав, через велику довжину (приблизно 25 м) та потужність двигуна в кабіні нічого не чув, тому у нього не було умислу (як прямого та к і не прямого) залишати місце ДТП, якого він не відчув і не бачив.
Враховуючи обставини справи, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 був відсутній, як прямий так і не прямий умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки зважаючи на обставини ДТП, ОСОБА_1 фактично не знав, що він причетний до ДТП, а отже в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Вказане також підтверджується дослідженим судом відеозаписом на диску DVD, будь-яких інших доказів на підтвердження умисного вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі та/або відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому суд погоджується з запереченнями ОСОБА_1 у клопотанні щодо того, що в його діях відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).
Відповідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, так як не доведено його вину в його вчиненні.
Відповідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, ст.122-4, 245, 247, 251, 252, 276, 278, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №984804 від 29.01.2025 року за ст.122-4 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: С.М. Телегуз