справа № 208/1940/25
провадження № 1-кс/208/1127/25
12 березня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваної: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду № 7 м.Кам'янське клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українки, громадянки Укрїни, непрацюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
11.03.2025 до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська надійшло вказане клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12025041160000184 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.11.2025 приблизно о 18:30 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 знаходилася в районі будинку № 33-А по пр. Тараса Шевченка у м. Кам'янське Дніпропетровської області, де побачила раніше незнайому ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення будь-якого майна ОСОБА_7 . З метою реалізації свого раптово виниклого протиправного умислу ОСОБА_4 пішла за ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), 10.02.2025 приблизно о 18:30 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи біля буд. 37 по пр. Тараса Шевченка у м. Кам'янське Дніпропетровської області, підбігла ззаду до потерпілої ОСОБА_7 та з метою придушення волі останньої до опору її протиправним діям ОСОБА_4 схопила ОСОБА_7 руками за верхній одяг та силою не давала їй втекти. Таким чином ОСОБА_4 застосувала до ОСОБА_7 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. В цей момент ОСОБА_7 дістала з кишені свій мобільний телефон «SamsungGalaxyS21 5G» моделі SM-G991B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в чохлі типу «книжка», світло-сірого кольору, який не становить майнової цінності для потерпілої, із сім-карткою оператора «Водафон» з номером НОМЕР_3 , яка не становить майнової цінності для потерпілої, грошові кошти на рахунку відсутні. Побачивши вказаний телефон та усвідомлюючи, що він має майнову цінність, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, не припиняючи застосування фізичної сили щодо ОСОБА_7 , утримуючи останню за верхній одяг, силою повалила її на землю, від чого потерпіла впала на спину, та, схопивши рукою за зазначений вище телефон потерпілої, застосовуючи фізичну силу, спробувала вихопити його з руки ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_7 почала кликати на допомогу, а ОСОБА_4 з метою подолання її супротиву, рукою почала затискати їй рот, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді подряпини на обличчі в районі правої щоки. Таким чином, ОСОБА_4 продовжувала застосовувати до потерпілої ОСОБА_7 насильство, що не є небезпечним для її життя та здоров'я.
В цей момент протиправні дії ОСОБА_4 було припинено очевидцем події, після чого ОСОБА_4 , не заволодівши майном потерпілої ОСОБА_7 , втекла з місця вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином ОСОБА_4 не виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин що не залежали від її волі.
11.02.2025 слідчим СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про підозру повідомлена ОСОБА_4 .
13.02.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України строком на 40 днів, тобто до 21.03.2025 включно.
18.02.2025 слідчим СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 було винесено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 89-К від 24.02.2025, ОСОБА_4 в теперішній час виявляє тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі гострого поліморфного психотичного розладу. Зазначений психічний розлад виражений настільки значно, що позбавляє іспитовану в даний час можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Зазначений психічний розлад не дозволяє в даний час визначити психічний стан іспитованої в період часу, що відноситься до діяння, що їй інкримінується і вирішити експертні питання. Потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги до виходу із зазначеного тимчасового хворобливого стану з подальшим поверненням на судово-психіатричну експертизу для вирішення експертних питань.
Таким чином, щодо підозрюваної ОСОБА_4 встановлено факт розладу психічної діяльності.
11.03.2025 слідчим СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 було ухвалено постанову про зміну порядку досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12025041160000184 від 10.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Наведені обставини, а саме факт наявності у підозрюваної розладу психічної діяльності, стали відомі стороні обвинувачення після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав наведених в ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, зазначила, що під час перебування під вартою повністю вилікувалась і в неї пройшла абстенція.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 частково підтримала клопотання прокурора, з огляду на наявний висновок судово-психіатричної експертизи, водночас заперечила щодо наведених ризиків у клопотанні та строків зміни запобіжного заходу, оскільки термін досудового розслідування закінчується 11.04.2025, а застосовані запобіжні заходи не можуть діяти у часі після завершення досудового розслідування.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор;
(3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Згідно ч.2 ст.503 КПК України якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.
Згідно ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
IV. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Щодо обґрунтованості підозри.
Частина 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК встановлює відповідальність за незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Однак слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:
- у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.02.2025;
- протоколом огляду від 10.02.2025;
- протоколом допиту потерпілого від 10.02.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.02.2025;
- протоколом огляду предмету від 10.02.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.02.2025;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.02.2025;
- повідомленням про підозру від 11.02.2025;
-в інших матеріалах кримінального провадження у їхній сукупності.
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, ухвалою від 13.02.2025, дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Щодо існування ризиків
Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя установив таке.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком від 7 до 10 років, загроза реального відбуття якого з високою ймовірністю може спонукати підозрювану до переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Під час розгляду зазначеного клопотання встановлено, що підозрювана не має місця роботи чи навчання, іншого законного джерела доходу та міцних і сталих соціальних зв'язків, які могли б утримувати її в межах міста, області чи України, у будь-який час з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин може раптово залишити місце свого проживання і залишити межі міста/області/країни.
Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваною не будуть вживатися перешкоди у відправленні правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, не встановлено.
Крім того, ризик переховування об'єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб та обумовлює можливість підозрюваній переховуватися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що може значно ускладнити органам правопорядку вживати заходи реагування на таку поведінку підозрюваної та забезпечити належне виконання нею своїх процесуальних обов'язків, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Слідчий суддя враховує, що внаслідок бойових дій наразі має місце вимушена евакуація, населення системно мігрує до інших областей та міст України, або інших країн. Цей факт, у тому числі в сукупності із покаранням, яке може бути призначене підозрюваній, з великою ймовірністю може спіткати останню до переховування від слідства та суду.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Перебування підозрюваної ОСОБА_4 поза межами установи попереднього ув'язнення створює загрозу здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідка у вказаному кримінальному провадженні, оскільки підозрювана після отримання копій матеріалів кримінального провадження, доданих до цього клопотання, отримала доступ до відомостей про особи потерпілої та свідка (повні анкетні дані, адреси реєстрації та проживання, абонентські номери).А тому, перебуваючи під дією будь-якого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може особисто або із залученням інших осіб, чи використовуючи сучасні засоби комунікації, безперешкодно шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякування, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом чинити спроби незаконного впливу на потерпілу та свідка з метою спонукання їх до ухилення від подальшої явки до суду, відмови від надання показань, надання неправдивих показань чи зміни показань у суді тощо.
(3) Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, відсутність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, місця проживання, роботи чи іншого законного джерела доходу, все це в сукупності вказує на антисоціальну спрямованість поведінки підозрюваної, а також на те, що вчинення злочинів може бути для неї одним з шляхів для заробітку коштів.
Таким чином існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, ОСОБА_4 може вчинити інші злочини проти власності з метою отримати дохід «легким шляхом», що характеризує її антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства.
V. Мотиви слідчого судді при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
18.02.2025 слідчим СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_6 було ухвалено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 89-К від 24.02.2025, ОСОБА_4 на теперішній час виявляє тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі гострого поліморфного психотичного розладу. Зазначений психічний розлад виражений настільки значно, що позбавляє іспитовану в даний час можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Зазначений психічний розлад не дозволяє в даний час визначити психічний стан іспитованої в період часу, що відноситься до діяння, що інкримінується її і вирішити експертні питання. Потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги до виходу із зазначеного тимчасового хворобливого стану з подальшим поверненням на судово-психіатричну експертизу для вирішення експертних питань.
Відповідно до ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
13.02.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, до 21.03.2025 включно.
Розглянувши клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 , заслухавши думку учасників, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи № 89-К від 24.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги до виходу із тимчасового хворобливого стану з подальшим поверненням на судово-психіатричну експертизу для вирішення експертних питань, слідчий суддя вважає за необхідне змінити підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Керуючись ст. ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 - 178, 184, 503-506, 508 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити в межах кримінального провадження №12025041160000184 від 10.02.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, строком на 30 діб, до 10.04.2025 включно.
Помістити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84, строком на 30 діб, до 10.04.2025 включно.
Виконання ухвали покласти на Кам'янське РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваною, її захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і оголошено 17.03.2025 о 16 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1