Справа № 201/2861/25
Провадження 1-кс/201/1128/2025
Іменем України
12 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Великоновосілківського відділу Волноваської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003084 від 19.09.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000003084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, але не пізніше травня 2023 року, громадянка України ОСОБА_4 , будучи чинним депутатом Донецької міської ради VІ скликання, що обрана 31.10.2010 року на місцевих виборах в Україні від політичної партії «Партія Регіонів», перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Донецька, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію Російської Федерації на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно зареєструвалась кандидатом у депутати Донецької міської ради «Донецької Народної Республіки» І скликання від політичної партії «Єдина Росія», з метою бути обраною до вказаного органу окупаційної влади, тобто взяла участь у незаконних виборах на тимчасово окупованій території.
У подальшому, не раніше 10 вересня 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи в тимчасово окупованому м. Донецьк, продовжуючи свій умисел, спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, за результатами незаконних виборів на тимчасово окупованій території Донецької області, обрана від політичної партії «Єдина Росія» депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, - Донецької міської ради «Донецької народної республіки», розташованої за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, буд. 184.
Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел на сприяння державі, яка здійснює збройну агресію проти України в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без фізичного примусу ОСОБА_4 не раніше 06.10.2023 року за результатами голосування депутатів Донецької міської ради «Донецької народної республіки» була обраною заступником голови Донецької міської ради Донецької народної республіки І скликання.
З 10 вересня 2023 року по теперішній час ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Донецька, продовжуючи свій злочинний намір на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно бере участь у засіданнях «Донецької міської ради Донецької Народної Республіки» І скликання у якості депутата Донецької міської ради Донецької Народної Республіки І скликання від політичної партії «Єдина Росія».
28 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою прокурора від 06.03.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в розшук, здійснення якого доручено співробітникам ГУ ІНФОРМАЦІЯ_2.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: квартира загальною площею 63,2 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4 , а саме на вищезазначене майно.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали клопотання, слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000003084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (а.м.5)
28 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (а.м.45-49)
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: квартира загальною площею 63,2 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . (а.м.15)
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді конфіскації майна.
Надані слідчим матеріали підтверджують необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 . На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22024050000003084 від 19.09.2024 року, а саме на квартиру загальною площею 63,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1