Рішення від 17.03.2025 по справі 420/34738/24

Справа № 420/34738/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати противоправною дію Головного управління ДПС в Одеській області ( ЄДРПОУ ВП44069166) в неправомірному подвійному оподаткуванню та внесенню станом на 24.10.2024 року в інтегрованій картці з єдиного внеску КБК 71040000 по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 30440,74 грн. Який є неправомірним подвійним нарахуванням та внесенням з проведенням ЄСВ(єдиний внесок) в автоматичному режимі: За перший квартал 2018 року 2457,18 грн.; За другий квартал 2018 року 2457,18 грн.; За третій квартал 2018 року -2457,18 грн.; За четвертий квартал 2018 року 2457,18 грн.; За перший квартал 2019 року 2457,18 грн.; За другий квартал 2019 року - 2457,18 грн.; За третій квартал 2019 року 2457,18 грн.; За четвертий квартал 2019 року 2457,18 грн.; За перший квартал 2020 року 2078,12 грн. За другий квартал 2020 ро 1039,06 грн.; За третій квартал 2020 року 3178,12 грн.; За четвертий квартал 2020 року 3230,00 грн. року;

зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП44069166) здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника єдиного внеску КБК 71040000 по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з інтегрованої картки платника нарахованого подвійного нарахування податкового боргу у сумі 30440,74 грн. Який є неправомірним подвійним нарахуванням та внесення з проведенням ЄСВ(єдиний внесок) в автоматичному режимі: За перший квартал 2018 року 2457,18 грн.; За другий квартал 2018 року - 2457,18 грн.; За третій квартал 2018 року 2457,18 грн.; За четвертий квартал 2018 року 2457,18 грн.; За перший квартал 2019 року 2457,18 грн.; За другий квартал 2019 року - 2457,18 грн.; За третій квартал 2019 року 2457,18 грн.; За четвертий квартал 2019 року 2457,18 грн.; За перший квартал 2020 року - 2078,12 грн.За другий квартал 2020 року 1039,06 грн.; За третій квартал 2020 року - 3178,12 грн.; За четвертий квартал 2020 року 3230,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що їй протиправно нараховано недоїмку зі сплати ЄСВ, оскільки в спірні періоди позивач перебувала у трудових відносинах, за договором, з різними підприємствами, та відповідно до умов укладених договорів усі необхідні збори були сплачені підприємствами.

Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Центральним РВОМ УУМВС України в Одеській області 9 жовтня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована і мешкає з 16 грудня 2016 р. АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 зареєстрована як самозайята особа адвокат, Свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 942 від 08 грудня 2000 року, рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, посвідчення адвоката України національна асоціація адвокатів України № 942 від 19.12.2002 року. Рада адвокатів Одеської області.

Як адвокат, взята на облік в органах державної податкової служби 08.12.2000 року, що підтверджується довідкою відділу реєстрації та обліку платників податків від 24.12.2012 року № 475 (форма 4-ОПП), та довідкою управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 14.08.20123 року за № 804 вказано «узятий на облік в органах державної податкової служби, адвокат ОСОБА_1 », реєстраційний номер НОМЕР_3 від дальності 69.10 Діяльність в сфері права.

ОСОБА_1 як ФОП зареєстрована 23.04.2021 року по видам економічної діяльності: 68.20. Надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщення; 69.10. Діяльність у сфері права.

21.10.2021 року позивач припинила підприємницьку діяльність про що є відмітка державному реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань (підтверджено витягом станом на 07.11.2024 року).

З 01.02.2024р. позивач була працевлаштована провідним юрисконсультом в КУ «Одеській міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання» За станом здоров'я звільнена 31.10.2024р.

Позивач зазначає, що Головне управління ДПС в Одеський області листом 41059\6\15-32-24-07-06 від 29.10.2024 року направило на адресу позивача лист 30.10.2024р. в якому було вказано що позивачу в автоматичному режимі нараховане єдиний внесок, зокрема:

За перший квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За другий квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За третій квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За перший квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За другий квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За третій квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За четвертий квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За перший квартал 2020 року - 2078,12 грн.

За другий квартал 2020 року - 1039,06 грн.

За третій квартал 2020 року - 3178,12 грн.

За четвертий квартал 2020 року - 3230,00 грн.

В листі вказується, що саме станом на 24.10.2024 року в інтегрованій картці з єдиного внеску КБК 71040000 по фізичній особі-підприємцю рахується податковий борг у сумі 30440,74 грн.

Позивач зазначає, що за період роботи мною надавалась правова допомога представництвом в судах:

1. Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одеса обленерго»; (код 00131713)

2. Одесаобленерго, ВАТ Енергопостачальна компанія (код 00131713);

3. Державний заклад « спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова «Міністерства охорони здоров'я України (код 01982181)

4. Центральне відділення ощадбанку України 5340(Код 02763498)

5. Одесьміськсвітло, комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення (Код 03350568)

6. Одесьміськсвітло, комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення (Код 03350568)

7. Прокуратура Одеський області (Код 03528552)

8. Виробнично- торговельна фірма «Рось» (Код20926314)

9. Виробнично- торговельна фірма «Рось» (Код20926314)

10. Мале приватне підприємство «Рассвет» (Код 20962451)

11. Регіональний спеціалізований учбово-тренувальний центр відкритого товариства «Енергопостачально компанія одесаобленергор « (Код 23862017)

12. Асоціація Вікторія, громадське об'єднання автомобілістів (Код 25030999)

13. Комунальна установа «Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання» (Код 26044590)

14. «Цивільпроект» ТОВ (Код 31081912)

15. Приватне підприємство «Енекргнопостачальна компанія «Златоград (Код 32272022)

16. Комунальне підприємство «Сервісний Центр» (Код 33313609)

17. Приватне Підприємство «Юридична Консультативна Фірма «Авторитет» (Код 34221404) 2007-2011 РР Юридично консультативна фірма «АВТОРИТЕТ» засновник, директор

18. Комунальне підприємство ЖКС «Фонтанський» (Код 35302819)

19. Комунальне підприємство ЖКС «Порто Франковський» (Код 35303262)

20. Комунальне підприємство ЖКС «Черемушки» (Код 35303278);

21. Як адвокат Дергачева Антоніла Володимирівна(18249114424).

Судом встановлено, що в наданих до суду договорах про надання юридичного обслуговування зазначено, що усі нарахування по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (ЄСВ), військовий збору та інше з позивача стягує підприємство та перераховує щомісяця в пенсійний та податковий орган. Вказане підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5).

З матеріалів справи вбачається, що в 2018 році позивач працювала по договору як адвокат в чотирьох підприємствах (всі податки ЄСВ сплачувались підприємствами):

1. Державний заклад « спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова «Міністерства охорони здоров'я України (код 01982181)

2.. Одесьміськсвітло, комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення (Код 03350568).

3. Приватне Підприємство «Юридична Консультативна Фірма «Авторитет» (Код34221404)

4. Комунальне підприємство ЖКС «Черемушки» (Код 35303278)

Всього за рік ЄСВ сплачено 191000,00 грн. (Сто дев'яносто одну тисячу грн.).

В 2019 році позивач працювала по договору як адвокат в двох підприємствах (всі податки ЄСВ сплачувались підприємствами):

1. Державний заклад « спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова «Міністерства охорони здоров'я України (код01982181)

2. Одесьміськсвітло, комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення (Код 03350568).

Всього за рік сплачено ЄСВ 99900,00 грн (Дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот).

В 2020 році позивач працювала по договору як адвокат в одному підприємствах (всі податки ЄСВ сплачувались підприємством).

1. Державний заклад « спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова «Міністерства охорони здоров'я України (код01982181)

2. Як адвокат ОСОБА_1 (18249114427) та сплатила ЄСВ.

Всього за рік сплачено 129615 грн. (Сто двадцять тисяч шестисот п'ятнадцять).

Як зазначає позивач та не спростовується відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) в сумі 9828,72 грн. за 2018 рік, в сумі 9828,72 грн. за 2019 рік та в сумі 9595,30 грн. за 2020 рік їй не надсилались.

Позивач вважає, що їй відповідачем протиправно нараховано податковий борг у сумі 30440,74 грн.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України щодо відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI від 10.12.2020 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою підприємцем.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дає визначення поняттю «працівник» - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Згідно із пунктами 2, 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI надано визначення таким поняттям:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

-для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

-для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Водночас, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання від неї доходу, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на наведені норми права, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2019 у справі №160/3114/19, від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, від 23.01.2020 у справі №480/4656/18, від 18.03.2020 у справі №140/1777/19, від 02.04.2020 у справі №140/2475/19, від 27.01.2022 у справі № 540/1747/19, від 02.02.2023 у справі № 340/10342/21, та враховуються судом при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносин у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, та одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач є адвокатом, з 08.12.2000 року перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльність (самозайнята особа).

Предметом спору у даній справі є дію Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП44069166) в неправомірному подвійному оподаткуванню та внесенню станом на 24.10.2024 року в інтегрованій картці з єдиного внеску КБК 71040000 по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 30440,74 грн.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС в Одеський області листом 41059\6\15-32-24-07-06 від 29.10.2024 року направило на адресу позивача лист 30.10.2024р. в якому було вказано що позивачу в автоматичному режимі нараховане єдиний внесок, зокрема:

За перший квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За другий квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За третій квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн.

За перший квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За другий квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За третій квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За четвертий квартал 2019 року - 2457,18 грн.

За перший квартал 2020 року - 2078,12 грн.

За другий квартал 2020 року - 1039,06 грн.

За третій квартал 2020 року - 3178,12 грн.

За четвертий квартал 2020 року - 3230,00 грн.

В листі вказується, що саме станом на 24.10.2024 року в інтегрованій картці з єдиного внеску КБК 71040000 по фізичній особі-підприємцю рахується податковий борг у сумі 30440,74 грн..

Водночас, матеріалами справи встановлено те, що у вказаний період позивач, будучи адвокатом, надавалась правова допомога представництвом в судах на підставі договорів про надання юридичного обслуговування, в яких зазначено, що усі нарахування по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (ЄСВ), військовий збору та інше з позивача стягує підприємство та перераховує щомісяця в пенсійний та податковий орган. Вказане підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5).

Згідно із відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) у період перший квартал 2018 року - четвертий квартал 2020 року страхові внески за позивача сплачувались наступними страхувальниками:

Державний заклад «спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова «Міністерства охорони здоров'я України (код 01982181)

Одесьміськсвітло, комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення (Код 03350568).

Приватне Підприємство «Юридична Консультативна Фірма «Авторитет» (Код34221404)

Комунальне підприємство ЖКС «Черемушки» (Код 35303278)

Як адвокат Дергачева Антоніла Володимирівна (18249114427) самостійно сплатила ЄСВ у 2020 році.

Разом з тим, відповідачем доказів отримання позивачем інших доходів у спірний період, суду не надано.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи Серков проти України (заява № 39766/05), Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Враховуючи те, що у спірний період позивач у розумінні Закону №2464-VI є застрахованою особою і єдиний внесок за нього у період, за який винесена оспорювана вимога, нараховано та сплачено роботодавцем, наведені обставини виключають обов'язок зі сплати єдиного внеску позивачем ще як самозайнятою особою.

Нарахування ж ЄСВ позивачу у спірний період (період перший квартал 2018 року - четвертий квартал 2020 року) як самозайнятій особі без доказів здійснення нею незалежної професійної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, та при одночасному перебуванні позивача у трудових відносинах та сплатою роботодавцем за нього ЄСВ, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо позивачем та його роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно здійснено нарахування позивачу єдиного внеску у сумі 30440,74 грн. а спірний період, тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання противоправними дій Головного управління ДПС в Одеській області ( ЄДРПОУ ВП44069166) щодо визначення за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 30440,74 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести зміни до інформаційно-комунікаційної системи державної податкової служби відносно позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пп. 19.1-1.10 п.19.1.-1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 2021 р. за № 321/35943 (далі Порядок), згідно з яким інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

У підрозділі 4 розділу V Порядку №5 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі №826/9288/18, від 30.11.2021 в адміністративній справі №300/3157/20.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 30440,74 грн., оскільки саме такий спосіб захисту у спірних правовідносинах є належним та це необхідне з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати противоправними дій Головного управління ДПС в Одеській області ( ЄДРПОУ ВП44069166) щодо визначення за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 30440,74 грн.

Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 30440,74 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

Попередній документ
125886395
Наступний документ
125886397
Інформація про рішення:
№ рішення: 125886396
№ справи: 420/34738/24
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 19.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.04.2025)
Дата надходження: 08.11.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування нарахувань єдиного внеску