Справа № 420/1160/25
17 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6), в якій позивач просив:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, які полягали у нарахуванні на користь позивача разової грошової допомоги до Дня Незалежності як учаснику бойових дій в розмірі 1000 грн.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити позивачу перерахунок та виплату належної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік - 11805 та виплатити на його користь 10805 грн з урахуванням виплаченої йому частини зазначеної виплати в сумі 1000 грн.
Ухвалою суду від 16 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни інвалідів.
Позивач зазначив, що у серпні 2024 року йому виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000 грн.
Позивач не погоджується із розміром виплаченої допомоги, оскільки виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону № 3551-ХІІ нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Позивач звертає увагу, що у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18) ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має застосовуватись у редакції Закону України від 25.12.1998 року № 367-ХІУ.
Тому, до спірних правовідносин має бути застосовано положення ст. 12 Закону № 3551-ХІІІ у редакції Закону № 367-ХІУ, а не Порядок № 369 та разова грошова допомога учасникам бойових дій має бути виплачена в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у повному обсязі, але листом від 02.12.2024 року відповідач відмовив у задоволення його заявою, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
До суду 23 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити, зазначивши, що законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551.
Представник відповідача звернув увагу, що частина 5 ст. 14 в редакції Закону № 2983 є чинною, а відтак підлягає обов'язковому застосуванню.
Також представник відповідача зазначив, що постановою КМУ від 27.12.2023 року № 1396 затверджено Порядок призначення разової грошової виплати до Дня Незалежності, відповідно до якого до осіб, які мають право на грошову допомогу відносяться учасники бойових дій. Разом з цим Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату та доставку пенсії, отримувачам грошової допомоги з числі військовослужбовців - на небюджетні рахунки військових частин.
Водночас 02.04.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році», відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій встановлений 1000 грн.
Таким чином, представник відповідача зазначає, що Головним управлінням виконано всі передбачені нормами чинного законодавства дії та не допущено протиправної бездіяльності.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи позивач є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_2 від 31 грудня 2022 року.
Суд встановив, що 21 серпня 2024 року на картковий рахунок позивача було зараховано 1000 грн - разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2024 рік.
Суд встановив, що позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою з питання виплати та нарахування разової грошової допомоги, на яку отримав відповідь листом від 30.12.2024 року № 10932-10402/Л-02/8-2100/24, яким повідомлено, що постановою КМУ від 02.02.2024 року № 369 встановлено розміри у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності зокрема учасникам бойових дій - 1000 грн. Отже, разова грошова допомога до Дня Незалежності в сумі 1000 грн зарахована позивачу на поточний рахунок разом із пенсією за серпень 2024 року.
Не погодившись з розміром нарахованої грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Так, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно з абзацу другого статті 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 12 Закону встановлені пільги учасникам бойових дій.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за
віком".
Підпунктом 2 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, зазначену вище норму викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед інших, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зазначена норма діяла з 01.01.2015.
Разом з тим, 27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має застосовуватись у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій».
Водночас, 15.04.2023 набрав чинності Закон України від 20.03.2023 № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», яким частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Постановою №369 затверджуються порядки використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і виплати до Дня Незалежності України (раніше ця виплата була до 5 травня календарного року).
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого Постановою №369, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2024 р. в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Порівняння зазначених редакцій частини 5 статті 12 Закону №3551-XII та Порядку №369 демонструє очевидну різницю в розмірах щорічної разової грошової допомоги, при цьому не на користь допомоги, запровадженої Законом №2983-IX та Порядком №369, яка за розміром значно менша тієї допомоги, яку отримували учасники бойових дій до внесення змін до Закону.
Суд зазначає, що аналіз застосування Закону України від 20.03.2023 № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», наведений у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору якого є оскарження дій пенсійних органів щодо виплати особам з інвалідністю внаслідок війни (ветеранам війни) передбаченої частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік у розмірі меншому ніж для: інвалідів I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23 належать застосуванню до спірних правовідносин щодо розміру грошової допомоги за 2024 рік для учасників бойових дій, оскільки природа виникнення права на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності, як осіб з інвалідністю та учасників бойових дій, є тотожною.
Так, у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23 зазначено, що порівнюючи дві редакції частини 5 статті 13 Закону №3551-XII з одного боку видається, що разова щорічна грошова допомога до Дня Незалежності України, що передбачена чинною частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №2983-ІХ, за своєю назвою, тобто суто за формальним критерієм, є новим видом соціального забезпечення.
З іншого боку, за своїм змістом та ознаками (щорічна системність; разовий характер; обов'язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) вона є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалась особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом №2983-ІХ відповідних змін до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ.
Оскільки частина цієї статті «у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України» не є новою у правовому регулюванні питання застосування згаданої пільги для ветеранів війни, то наявні підстави вважати, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України є зміненою за умовами та підставами виплати щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, шляхом безпосереднього внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ (а не через бюджетне законодавство та надання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України з метою подальшого ухвалення ним рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій).
Отже, за своєю природою передбачена частиною 5 статті 13 №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, суд доходить висновку, що запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для учасників бойових дій.
Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту учасників бойових дій, відтак не може вважатись рівноцінною як це передбачає стаття 2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також статтям 17, 22 Конституції України.
Спірна допомога не належить до тих прав, які відповідно до статті 92 Конституції України можуть визначатись виключно законами.
Крім того, безпосередньо Законом №2983-IX, яким частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, розмір спірної допомоги не визначено, а лише делеговано право з його визначення Кабінету Міністрів України.
Водночас, закріплення розмірів грошової допомоги на законодавчому рівні за своєю юридичною силою та ієрархічною підпорядкованістю нормативно-правових актів є ознакою високого рівня досягнутих соціальних гарантій у цій сфері.
Відтак, скасування визначення розміру спірної допомоги на рівні закону та делегування повноважень з його визначення Кабінету Міністрів України також не може вважатись рівноцінною заміною раніше встановлених пільг в розумінні статті 2 Закону №3551-XII і свідчить також про звуження змісту та обсягу існуючих соціальних прав та невідповідність з цих підстав положень Закону №2983-IX статті 22 Конституції України.
Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік позивачу як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.
Разом з цим не належать позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити на його користь 10805 грн, оскільки розрахунок суми грошової допомоги є компетенцією відповідача, а тому саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу із визначенням суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
У зв'язку з тим, що позовну заяву задоволено частково, та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) щодо виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) як учаснику бойових дій разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко