Справа № 420/40672/24
17 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
30 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року.
Суд ухвалою від 06.01.2025 залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням статусу позивача;
- належним чином засвідчені копії паспорту, РНОКПП, листа направлення, акта фактичної перевірки, податкового повідомлення-рішення та свідоцтва;
- належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року, наказу про проведення фактичної перевірки або відповідного клопотання про витребування, яке має відповідати вимогам ст. 80 КАС України;
- доказів сплати судового збору за ставками, які передбачені Законом України «Про судовий збір» для фізичних осіб-підприємців, з урахуванням майнової та/або немайнової позовної вимоги.
08 січня 2025 року до суду представником позивача подано заяву на виконання ухвали про залишення без руху від 06.01.2025 разом з уточненою позовна заявою та витребуваними судом документами.
Згідно з уточненою позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №55221/15-32-07-06-20 від 18.12.2024 року, згідно якого на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф 91736,00 грн.
Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт фактичної перевірки від 21.11.2024 №51548/15/52/РРО/ НОМЕР_1 , за висновками якого встановлено порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та в подальшому винесено податкове повідомлення-рішення № 55221/15-32-07-06-20 від 18.12.2024 року.
На переконання позивача, відповідачем допущено порушення вимоги податкового кодексу при проведенні фактичної перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі такої перевірки, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Так, позивач наголошує на таких порушення відповідача при проведенні фактичної перевірки:
позивачу не було направлено, пред'явлено чи надано на ознайомлення наказ, на підставі якого проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності;
акт перевірки направлений позивачу поштою 25.11.2024 (ідентифікатор 0600986738115 ) та отриманий відповідачем 30.11.2024 року;
застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки, має бути посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки;
посадові особи контролюючого органу не мали права приступити до проведення фактичної перевірки позивача, оскільки у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючим органом встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом;
відсутність в наказі на проведення перевірки, направленнях на проведення перевірки та акті фактичних підстав для їх проведення, які не були доведені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, зумовлює висновок, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача здійснено протиправно, що є самостійною правовою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;
порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
На обґрунтування своєї правової позиції позивач покликається на постанови Верховного Суду від 23.11.2023 по справі №160/7797/23, від 18 грудня 2018 року по справі №820/4895/18, від 05 березня 2019 року по справі №820/4893/18, від 04 грудня 2018 року по справі №820/4894/18, від 11 червня 2019 року по справі №1440/2045/18, від 04 березня 2021 року по справі №640/18411/18, від 16 лютого 2016 року по справі №826/12651/14, від 17 березня 2018 року по справі №1570/7146/12, від 24 жовтня 2018 року по справі №808/1746/15 та від 04 лютого 2019 року по справі №807/242/14.
Суд ухвалою від 13.01.2025 відкрив провадження у справи, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, витребував у відповідача належним чином засвідчену копію наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з документами, що підтверджують направлення чи ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним наказом (у разі їх наявності), встановив сторонам строки для подання заяв по суті.
28 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив разом з витребуваними судом документами.
У відзиві відповідач зазначив, що не погоджуються з виставленими позовними вимогами, вважає доводи позивача необґрунтованими та повністю безпідставними у зв'язку з наступним.
Так, у відзиві зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу від 12.11.2024 року №11594-п та направлень від 12.11.2024 року №22847/15-32-07-06-15 та №22848/15-32- 07-06-15 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), за адресою господарського об'єкта: АДРЕСА_1 тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 22.11.2023 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками ( найманими особами).
Як вказує відповідач, підставою для прийняття даного наказу наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема при проведенні розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , порушено забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Відповідна інформація викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2024 року № 6599/15-32-07-06-11, складеної у відповідності до вимог п.п.1.2.2. п.1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470 (із змінами і доповненнями; далі за текстом - Методичні рекомендації № 470).
На переконання відповідача, наказ Головного управління ДПС від 12.11.2024 року №11594-п відповідає вимогам податкового законодавства, як і приписам ч.2 ст.2 КАС України, що висуваються до рішень суб'єкта владних повноважень. На обґрунтування такого твердження відповідач покликається на постанови Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 21 січня 2021 року по справі №460/1239/19, від 12.08.2021 року по справі №140/14625/20, від 25.04.2023 у справі № 520/3328/20, від 21.01.2021 № 460/12391/19, а також на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.
Відповідач вважає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не було допущено жодних порушень в ході прийняття наказу від 12.11.2024 року № 11594-п щодо призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , адже перевірка відбулась в рамках вимог, визначених законодавством.
З посиланням на фактичні обставини справи, відповідач зазначив, що за результатом проведеної фактичної перевірки, відповідачем встановлено такі порушення:
використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин;
реалізація та зберігання підакцизних товарів без наявної ліцензії про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 на продавця магазину ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП;
здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.01.2025 8 та/або не подані під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходиться на місті продажу (господарському об'єкті) зазначених відомостях від 12.11.2024 щодо повноти оприбуткованих, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) в магазині ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 90466, 00 грн. (дев'яносто тисяч чотириста шістдесят шість гривень нуль копійок);
не створення щоденних ПРРО фіскальних звітних чеків;
порушення позивачем пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема невидача відповідного (тобто такого, що не відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа;
ФОП ОСОБА_1 не надано у паперовій або електронній формі документів, які б підтверджували облік та походження товарів, які знаходились в реалізації, про що чітко зафіксовано в акті перевірки та є порушенням п.12 ст.3 Закону №265.
На підтвердження правової позиції відповідач додатково покликається на постанову Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21.
З урахуванням наведеного у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
21 лютого 2025 року представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що, в порушення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За твердженням представника позивача, 30.12.2024 він звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з адвокатським запитом, в якому просив надати йому копію наказу про проведення фактичної перевірки, станом на 07.01.2025 року відповідь на запит від Головного управління ДПС в Одеській області не надходила. У своєму відзиві сторона відповідача надала наказ від 12.11.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », однак не підтвердило основне - вручення копії зазначеного наказу, перед початком перевірки, що в свою чергу порушує підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав цю справу у межах строку, визначеного для її розгляду ст.258 КАС України, враховуючи положення ст.120 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом та наданими доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, та перевіривши їх доказами, що наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , - зареєстрована як фізична особа-підприємець з 21.11.2023, а 12.01.2015 припинила діяльність як фізична особа-підприємець.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у заявах по суті, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування другої групи платників єдиного податку за ставкою 20, не є платником податку на додану вартість, не є платником акцизного податку. Період перебування на спрощеній системі оподаткування: з 01.12.2023 до 31.12.2024.
Відповідно до доповідної записки Управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2024 №6599/15-32-07-06-11 (т.1 а.с.85), наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема при проведенні розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , порушено забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. У доповідній записці також зазначено, що у III кварталі 2024 року в трудових взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 перебувало 0 осіб, середня заробітна плата складає 0,00 грн. Фактична перевірка не проводилась фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту, фахівцями управління контролю за підакцизними товарами перевірка не проводилась.
До зазначеної доповідної записки надано дані Z-звітів оплати та дані чеків товарів (т.1 а.с.85-86).
У пропозиціях доповідної записки зазначено: у зв'язку з вищевикладеним, керуючись п.п. 19-1. 1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст.20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та у відповідності до п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України «...у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів...», просимо Вашого дозволу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
12 листопада 2024 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято наказ №11594-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », в якому зазначено, що на підставі п.п. 19-1. 1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст.20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 , адреса господарського об'єкту: АДРЕСА_1 з 12 листопада 2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 22.11.2023 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (т.1 а.с.87).
Відповідно до направлень на перевірку від 12.11.2024 №22847/15-32-07-06-15 та №22848/15-32-07-06-15 (т.1 а.с.87-зворотній бік; 88), перевірку доручено здійснити Головному державному інспектору відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Задорожному В.В. та Головному державному інспектору відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Ніколенко А.В.
Як зазначено у вказаних направленнях на перевірку, означені направлення на перевірку та службові посвідчення разом з копією наказу від 12.11.2024 №11594-п пред'явлені та вручені ОСОБА_4 , про що свідчить її власноручний підпис. Дата вручення 12.11.2024, час вручення 15 год. 15 хв. (т.1 а.с.87-зворотній бік; 88).
За результатом проведення фактичної перевірки відповідачем складено акт фактичної перевірки, який зареєстрований за №51548/15/52/РРО/ НОМЕР_1 від 22.11.2024 (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.88-зворотній бік - 90), в якому зазначено, що 12.11.2024 о 15 год. 15 хв. розпочато проведення фактичної перевірки магазину по АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Під час проведення перевірки журнал реєстрації перевірок контролюючих органів не надано. Перевірка здійснена у присутності ОСОБА_4 , продавця, дата початку роботи ОСОБА_4 зазначена з 13.11.2024. До перевірки не надано касової книги та інших документів. Фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій: 4000766019 від 13.12.2023. Система оподаткування - спрощена. Група платника єдиного податку - 2, ставка - 20.
Відповідно до акту перевірки, проведено контрольну розрахункову операцію із застосуванням реєстратора розрахункових операцій при продажу 1 пляшки «Віскі» ємністю 1 л за ціною 760,00 грн. Оплату проведено картою на суму 760,00 грн.
В акті перевірки вказано, що під час проведення розрахункової операції, не надано розрахункового документа встановленої форми та змісту. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції становила 2077,00 грн.
У графі 2.2.20 акта перевірки зазначено:
при проведенні контрольної розрахункової операції на загальну суму 760,00 грн не надано розрахункового документа встановленої форми та змісту;
перевіркою встановлено використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, а саме: громадяни ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) допущені до роботи без оформлення трудових відносин наказом та повідомленням про прийняття працівників на роботу, укладення гіг-контракту до органів ДПС не надавалось до початку фактичної перевірки;
платником податків не надано посадовим (службовим) особам контролюючого органу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, зазначених в запиті про надання документів від 12.11.2024;
реалізація та зберігання підакцизної продукції без наявних ліцензій, про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 на продавця магазину ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП;
встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або не надані під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу(господарському об'єктів), зазначених у відомостях від 12.11.2024 щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (запасів (ТМЦ)) в магазині ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 90466,00 грн;
не створення щоденних ПРРО фіскальних звітних чеків.
У графі 3.1. акта перевірки встановлено порушення:
п.1, п.2, п.9, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;
п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України;
ст.24 Кодексу законів про працю України;
Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 ;413 в частині своєчасності повідомлення ДПС та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу (укладення гіг-контракту).
В акті перевірки зазначено, що перевірку закінчено 21.11.2024 о 17 год. 00 хв.
Серед додатків до акта перевірки вказано: опис готівкових коштів; запит про надання документів; акт №7931 від 19.11.2024; протокол про адміністративне правопорушення; відомість ТМЦ сигарет; відомість ТМЦ алкоголь; пояснення гр. ОСОБА_4 ; копія повідомлення про прийняття на роботу.
Акт перевірки підписано від органу ДПС Задорожним В.В. та Ніколенко А.В.
Від суб'єкта господарювання підписи в акті перевірки відсутні.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 від 12.11.2024 (т.1 а.с.94-зворотній бік), остання з 14 год. 30 хв. 12.11.2024 заміняла продавця ФОП ОСОБА_1 , пройшла інструктаж з питань охорони праці на місці, ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку та йому підпорядковується, фіскальний чек при здійсненні контрольної закупки не видала через розгубленість. У наданих поясненнях ОСОБА_4 підтвердила займану посаду в якості продавця, підтвердила відсутність оформлення та відсутність трудової книжки.
Згідно з описом наявних готівкових коштів, у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 станом на 15 год. 17 хв. 12.11.2024 наявні готівкові кошти на суму 2077,00 грн, що відповідає показникам «Х»-денного звіту РРО/ПРРО (т.1 а.с.91-зворотній бік).
Відповідно до Х-звіту Приватбанку від 12.11.2024 станом на 15 год. 17 хв. за допомогою терміналу S1OD0W6J, 12.11.2024 проведено 22 операції на загальну суму 3267,00 грн, що відповідає Х-звіту ПРРО 4000766019 від 12.11.2024 15 год.19 хв. (т.1 а.с.92).
Згідно з копією чеку №385085227 від 12.11.2024, через термінал S1OD0W6J здійснено продаж на суму 760,00 грн, час операції: 13 год. 45 хв. 12.11.2024 (т.1 а.с.91-зворотній бік).
Відповідно до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 12.11.2024 при перевірці господарської одиниці - магазину по АДРЕСА_1 , виявлено тютюнові вироби у кількості 626 шт. на загальну вартість 68110,00 грн (т.1 а.с.92-зворотній бік; 93).
Відповідно до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 12.11.2024 при перевірці господарської одиниці - магазину по АДРЕСА_1 , виявлено алкогольні напої у кількості 319 одиниць на загальну вартість 22356,00 грн (т.1 а.с.93-зворотній бік; 94).
Зазначені відомості містять підписи посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області та ОСОБА_4 .
Згідно з повідомленням від 12.11.2024 про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, ОСОБА_4 прийнята на роботу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : дата видання наказу - 12.11.2024, дата початку роботи - 13.11.2024 (т.1 а.с.95).
Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області також складено 12.11.2024 запит про надання документів (копій документів), який вручено ОСОБА_5 під особистий підпис (т.1 а.с.115-116).
У зазначеному запиті зазначено про необхідність ФОП ОСОБА_1 надати у термін до 12 год. 00 хв. 18.11.2024 документи (копії документів), пояснень, довідок, інформації, з урахуванням періоду, що підлягає перевірці, з таких питань та за наявності: залишки товарно-матеріальних цінностей на момент початку проведення перевірки; виписки щодо руху грошових коштів по рахункам, відкритих в банківських або інших фінансових установах; видаткові накладні від постачальника та товарно-транспортні накладні на товар; реєстраційне посвідчення на РРО/ПРРО, довідка про опломбування РРО; розрахункові книжки, у тому числі попередню використану; накази про призначення на посаду, трудові договори з ОСОБА_4 ; табеля обліку робочого часу (графіки змінності), правила внутрішнього трудового розпорядку; документи, що підтверджують право власності або право користування господарською одиницею; документи на товари, описані у відомостях про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей) станом на 12.11.2024при перевірці господарської одиниці.
Як вказано у зазначеному запиті, документи необхідно надати за адресою: АДРЕСА_3 . Ненадання документів у зазначений у запиті термін тягне за собою наслідки відповідно до ст.121 Податкового кодексу України. Крім того, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Податковою кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документарній відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 документів до перевірки на підставі запиту від 12.11.2024, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт ненадання у визначений строк платником податків документів для перевірки, який зареєстрований 19.11.2024 за №7931/15-32-07-06-17 (т.1 а.с.91). Так, у зазначеному акті вказано, що ФОП ОСОБА_1 у ході фактичної перевірки магазину по АДРЕСА_1 станом на 19.11.2024 не надано документів для перевірки згідно наданого запиту про надання документів, врученого 12.11.2024, в якому вказано дату надання необхідних документів до 12 год. 00 хв. 18.11.2024.
Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області також складено акт відмови платника податків від отримання примірника акта перевірки, який зареєстровано 22.11.2024 за №8019/15-32-07-06-17 (т.1 а.с.90-зворотній бік).
Судом також встановлено, що інспектором поліції ВП №1 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 серії ВАД №171478 відносно ОСОБА_2 щодо вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП України, у зв'язку із здійсненням торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 без державної реєстрація як суб'єкта господарювання та за відсутності ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності (т.1 а.с.95-зворотній бік).
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2025 у справі №521/19421/24, яка набрала законної сили 10.02.2025, провадження у справі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України, закрити відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У зазначеній постанові Малиновського районного суду м. Одеси зазначено, що відповідно до наказу ГУ ДПС України в Одеській області за №11594 від 12.11.2024 року, фактичну перевірку здійснювали у ФОП ОСОБА_1 за адресою господарського об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, вищезазначений магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору від 01.12.2023 перебуває у безкоштовному користуванні у ФОП ОСОБА_1 . Тобто, вищевикладені обставини вказують що суб'єктом господарювання у даному виключному випадку є саме ФОП ОСОБА_1 , а достатніх та допустимих доказів того, що саме ФОП ОСОБА_2 вчинив порушення порядку провадження господарської діяльності, матеріали справи не містять.
На підставі акта перевірки від 21.11.2024 №51548/15/52/РРО/ НОМЕР_1 , Головним управління ДПС в Одеській області прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції на підставі п.1, п.10 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповнення) у загальному розмірі 91736,00 грн;
податкове повідомлення-рішення від 18.12.2024 №55200/15-32-07-06-20, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на підставі п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України (із змінами та доповнення) у загальному розмірі 1020,00 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20 протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок регламентується ст. 80-81 ПК України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, на яку обґрунтовано покликається відповідач, Верховний Суд сформував такий правовий висновок: відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об'єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації «яка свідчить про можливі порушення» дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.
При цьому, суд зазначає, що підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить самостійну підставу для проведення фактичної перевірки, а саме: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Аналіз підпунктів 80.2.2 та 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в них достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме:
наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29 листопада 2021 року у справі № 280/1367/20; від 01 грудня 2021 року у справі №400/1646/20; від 06 липня 2022 року у справі №815/5551/14, від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а тощо.
Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Отже, Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 сформулював такий правовий висновок: «У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.».
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 09 вересня 2024 року у справі №280/6832/23, відповідно до якого використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Суд встановив, що наказ про проведення фактичної перевірки від 12 листопада 2024 року №11594-п прийнято на підставі п.п. 19-1. 1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст.20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (т.1 а.с.87).
Тобто, зі змісту цього наказу вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.4 ПК України), так і фактична. У зазначеному наказі фактичну підставу деталізовано шляхом посилання на наявну інформацію щодо можливого порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, тобто має місце конкретизація фактичної підстави. Обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, а тому підстави для його скасування через неналежне оформлення відсутні.
При цьому, текст наказу повністю кореспондується з інформацією, наведеною у доповідній записці Управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 07.11.2024 №6599/15-32-07-06-11 (т.1 а.с.85)
За таких підстав суд відхиляє за безпідставністю доводи позивача про невідповідність наказу про проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України, а також не зазначення у направленнях на проведення перевірки та акті фактичних підстав для їх проведення.
Суд також відхиляє покликання позивача на постанови Верховного Суду від 04 березня 2021 року по справі №640/18411/18, від 16 лютого 2016 року по справі №826/12651/14, від 17 березня 2018 року по справі №1570/7146/12, від 24 жовтня 2018 року по справі №808/1746/15 та від 04 лютого 2019 року по справі №807/242/14, оскільки Верховний Суд висновки формував за інших підстав позову, іншого предмету та правового регулювання, а тому вони не можуть визнаватися подібними для цілей розгляду цієї справи.
При цьому, висновки суду не суперечать висновкам Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2018 року по справі №820/4895/18, від 05 березня 2019 року по справі №820/4893/18, від 04 грудня 2018 року по справі №820/4894/18, від 11 червня 2019 року по справі №1440/2045/18, на які покликається позивач у позовній заяві.
У позовній заяві позивач зазначає, що на час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не перебувала в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , їй не вручався наказ про проведення перевірки, як цього вимагає п.80.2 ст. 80 ПК України та жодним чином не повідомлено в подальшому про те, що перевірка була проведена, не вимагалось жодних пояснень чи документів.
З цього приводу суд зазначає, що ст. 81 ПК України передбачається, що при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Як встановлено судом, копію наказу від 12.11.2024 №11594-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » (т.1 а.с.87) та направлення від 12.11.2024 №22847/15-32-07-06-15 та №22848/15-32-07-06-15 (т.1 а.с.87-зворотній бік; 88) вручено (пред'явлено) ОСОБА_4 , про що свідчить підпис вказаної особи на копіях направлень від 12.11.2024 №22847/15-32-07-06-15 та №22848/15-32-07-06-15.
Згідно з наявними у справі матеріалами фактичної перевірки встановлено, що на час проведення фактичної перевірки ОСОБА_4 виконувала обов'язки продавця в магазині по АДРЕСА_1 . При цьому, матеріали справи дають суду можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 обізнана щодо того, який саме суб'єкт господарювання перевірявся, водночас, не заперечувала щодо отримання направлень на проведення перевірки та проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 в магазині по АДРЕСА_1 .
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на підставі п.1, п.10 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповнення) у загальному розмірі 91736,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1, 2, 9, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
пункт 1 - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
пункт 2 - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
пункт 9 - щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
пункт 12 - вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Згідно з п.1, 10 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
пункт 1 - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;
пункт 10 - тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.
Статтею 20 Закону №265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Судом встановлено, що при проведенні контрольної розрахункової операції на загальну суму 760,00 грн не надано розрахункового документа встановленої форми та змісту, що підтверджується копією чеку №385085227 від 12.11.2024 про здійснення через термінал S1OD0W6J продажу пляшки «Віскі» на суму 760,00 грн, час операції: 13 год. 45 хв. 12.11.2024 (т.1 а.с.91-зворотній бік). Зазначену обставину також підтверджує у поясненнях продавець ОСОБА_4 (т.1 а.с.94-зворотній бік).
Актом перевірки також встановлено не створення щоденних ПРРО фіскальних звітних чеків, що не спростовано позивачем, в тому числі не надано документального підтвердження відсутності визначеного посадовими особами відповідача порушення.
В акті перевірки також зафіксовано здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або не надані під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу(господарському об'єктів), зазначених у відомостях від 12.11.2024 щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (запасів (ТМЦ)) в магазині ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 90466,00 грн.
Зазначене підтверджується відомостями про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 12.11.2024 при перевірці господарської одиниці - магазину по АДРЕСА_1 щодо виявлення алкогольних та тютюнових виробів (т.1 а.с.92-94).
Суд повторює, що відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Суд зазначає, що на час здійснення фактичної перевірки, фізична особа-підприємець зареєстрована як платник єдиного податку другої групи за ставкою 20, не є платником податку на додану вартість та не є платником акцизного податку. Період перебування на спрощеній системі оподаткування: з 01.12.2023 до 31.12.2024.
Суд зауважує, що відповідно до вимог п.п.3 пп.291.5.1 ст.291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажом пива та столових вин).
Згідно з пп.215.3.1 та 215.3.2. п.215.3 ст.215 ПК України, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну віднесено до підакцизних товарів.
При цьому, відповідно до п.5 пп.298.2.3 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим звітним періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Отже, фізичним особам-підприємцям, які перебувають на спрощеній системі оподаткування як платники єдиного податку другої групи, заборонено здійснювати діяльність у формі реалізації підакцизних товарів, крім роздрібного продажу пива та столових вин. У іншому випадку - на таку особу покладено обов'язок самостійно перейти на інший вид системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Суд зауважує, що п.5 пп.298.2.3 ст. 298 ПК України визначає не право платника податку, а обов'язок щодо здійснення податкового обліку за загальною системою у разі реалізації ним у попередньому звітному періоді підакцизних товарів. Дана вказівка є чіткою та не підлягає розширеному тлумаченню.
При цьому, здійснення фізичною особою-підприємцем, яка перебуває у статусі платника єдиного податку другої групи, забороненого для такої системи оподаткування виду господарської діяльності не є підставою для висновку про те, що на таку особу не поширюється відповідальність за дії, пов'язані з провадженням такої діяльності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № П/811/1700/16, у постанові від 26.06.2019 року по справі №815/6127/14.
Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, приймаючи до уваги заборону здійснювати діяльність платникам єдиного податку у формі реалізації підакцизних товарів, крім роздрібного продажу пива та столових вин, та покладення на фізичну особу-підприємця обов'язку самостійно перейти на інший вид системи оподаткування, суд доходить висновку, що жодне з виключень, передбачене п.12 ст.3 та ст. 20 Закону № 265/95-ВР, на позивача не розповсюджується.
Суд акцентує увагу, що фактичною підставою для застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20 фінансових санкцій в сумі 91736,00 грн слугували встановлені актом перевірки обставини щодо:
не надання розрахункового документа встановленої форми та змісту при проведенні контрольної розрахункової операції на загальну суму 760,00 грн (сума фінансової санкції 760 грн);
не створення щоденних ПРРО фіскальних звітних чеків (сума фінансової санкції 510 грн);
здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку та/або не надані під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу(господарському об'єктів), зазначених у відомостях від 12.11.2024 щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (запасів (ТМЦ)) в магазині ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 90466,00 грн. (сума фінансової санкції 90466,00 грн).
Отже, суд доходить висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 91736,00 грн, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень контролюючого органу, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2024 року №55221/15-32-07-06-20, згідно з яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у розмірі 91736,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Зважаючи на фактичне перебування судді у відпустці з 03.03.2025 до 16.03.2025, рішення складено та підписано суддею 17.03.2025 року - у перший робочий день після виходу з відпустки, який є останнім днем строку, визначеного ст.258 КАС України, з урахуванням приписів ч.1 та ч.6 ст.120 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2024 №55221/15-32-07-06-20, згідно з яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у розмірі 91736,00 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження вул. Семінарська, буд. 5, м.Одеса, Одеська обл., 65044.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.