ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" березня 2025 р. справа № 300/574/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.07.2024 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення згідно нової Довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/2307 від 14.07.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 за посадою начальника предметно-методичної групи (тактико-спеціальної підготовки) - старшого викладача кафедри військової підготовки Івано-Франківського Національного університету нафти і газу, яку він займав на день звільнення зі служби 22.12.2008, у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосуванням обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку з 01.07.2024.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 74% від усіх сум грошового забезпечення з урахуванням сум щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства України та всіх підвищень та надбавок без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з липня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивач має право на щомісячну доплату до основного розміру пенсії. Проте, відповідач протиправно, на переконання позивача, не встановив зазначену щомісячну доплату до основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Окрім того, позивача вказує про протиправне зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення його пенсії з 74% до 70%, а також про протиправне обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.03.2024 розміру пенсії максимальним розміром після проведення її індексації.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Позивачем виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та надано позовну заяву з уточненими позовними вимогами та зазначенням всієї необхідної інформації щодо відповідача.
Як наслідок, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в межах позовних вимог про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.09.2024 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення згідно нової Довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/2307 від 14.07.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 за посадою начальника предметно-методичної групи (тактико-спеціальної підготовки) - старшого викладача кафедри військової підготовки Івано-Франківського Національного університету нафти і газу, яку він займав на день звільнення зі служби 22.12.2008, у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосуванням обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку з 01.07.2024;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 74% від усіх сум грошового забезпечення з урахуванням сум щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства України та всіх підвищень та надбавок без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 24.02.2024. У відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що розмір пенсії позивача переглядався у зв'язку з виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №300/2071/21, у результаті чого розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2 000,00 грн. Відтак, відповідач переконаний, що підстави для виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, відсутні. Щодо зменшення відсоткового значення пенсії представник відповідача вказала, що максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, відтак, позивачу правомірно проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення. Щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, представник відповідача зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) підтверджено те, що приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI визнано неконституційними лише для осіб, які мають спеціальний юридичний статус громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Отже, рішення Конституційного суду України від 12.10.2022 у справі №3-102/2021 (231/21,415/21), на думку представника відповідача, підтверджує дію приписів статті 2 Закону №3668-VI для всіх інших категорій військовослужбовців, які отримують пенсійні виплати відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Тому, на переконання відповідача, застосування обмеження при розрахунку пенсії є правомірним і відповідає чинному законодавству України.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 26).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №300/2071/21 зобов'язано, серед іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №300/2071/21, відповідач у липні 2021 року провів перерахунок пенсії позивача. Основний розмір пенсії позивача склав 18 540,00 грн (а.с. 35). У зв'язку із цим, за доводами відповідача, позивачу з 01.08.2021 на виконання Постанови №713 не встановлювалась щомісячна доплата, оскільки на виконання згаданого рішення суду розмір пенсії позивача збільшився більше, ніж на 2 000 грн.
Окрім того, у відзиві ГУ ПФУ в Івано-Франківській області визнало та не заперечило, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 74% від грошового забезпечення. Натомість, з протоколів за пенсійною справою 0901001005 (Міноборони), наявними у матеріалах справи, вбачається, що після перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 10.06.2021 по справі №300/2071/21, відсотковий розмір пенсії становить 70% від грошового забезпечення (а.с. 35-40).
Водночас, як слідує із протоколу за пенсійною справою 0901001005 (Міноборони) від 01.03.2024, Головним управлінням ОСОБА_1 на виконання вимог Постанови №118, Постанови №168 та Постанови №185 проведено індексацію пенсії за 2022-2024 роки. При цьому, розмір пенсії позивача склав 24 183,71 грн. Однак, призначено до виплати пенсію у розмірі 23 610,00 грн, тобто із урахуванням максимального розміру пенсії (а.с. 38).
Також факт обмеження розміру пенсії позивача слідує і з протоколу перерахунку пенсії позивача від 31.03.2024 (а.с. 39) та протоколу перерахунку пенсії позивача від 31.12.2024 (а.с. 40).
Позивач 17.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713 та у розмірі 74% грошового забезпечення (а.с. 30-32).
Листом Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 09.01.2025 за №249-9427/Б-02/8-0900/25 позивача повідомлено, що оскільки розмір грошового забезпечення позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №300/2071/21 збільшився більше, ніж на 2 000 грн, тому, на думку пенсійного органу, права на встановлення відповідної доплати позивач не має (а.с. 33-34). Щодо інших порушених позивачем питань, відповідач у відповіді не згадав і не надав жодної відповіді.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262, згідно із частинами першою-четвертою якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 14.07.2021 прийняв постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У преамбулі даної постанови зазначено, що вона прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2 000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24.03.2022 №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2 000,00 - 2 700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262 до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262 на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії позивача проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №300/2071/21 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
За таких обставин, дії відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати до призначеної пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» є протиправними.
При цьому, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність невиплати доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 74% від усіх сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (пункт «а»); б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт «б»); особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункт «в»).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів (частина 2).
Таким чином, відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), позивачу призначено пенсію за вислугу років, що не заперечив відповідач, в розмірі 74% грошового забезпечення.
Згідно із ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 у зразковій справі виклав правову позицію та зазначив, що системний аналіз статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ, Постанов КМУ №45, №103 дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
При цьому, у постанові від 23.05.2023 у справі №380/24477/21 колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від зазначеного висновку.
Так, суд встановив, що Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області проведено на виконання рішення суду від 10.06.2021 по справі №300/2071/21 перерахунок пенсії позивачу у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 35). При цьому, як уже зазначено, розмір пенсії позивача на дату призначення обраховувався із 74% грошового забезпечення на відповідній посаді.
Отже, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача з 74% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Окрім цього, суд відхиляє посилання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на судові рішення суду апеляційної інстанції та не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не суду апеляційної інстанції.
Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії без її обмеження максимальним розміром, суд зазначає таке.
Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №3668-VI) визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень, Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004),
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мають бути враховані пенсійним органом під час здійснення перерахунку пенсії позивача.
Як слідує з наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою 0901001005 (Міноборони) від 01.03.2024, Головним управлінням ОСОБА_1 після проведеної індексації пенсії розраховано пенсію позивача, розмір якої склав 24 183,71 грн. Однак, призначено до виплати пенсію у розмірі 23 610,00 грн, тобто із урахуванням максимального розміру пенсії (а.с. 38).
Також факт обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром (23 610,00 грн) підтверджено протоколом перерахунку пенсії позивача від 31.03.2024 (а.с. 39) та протоколом перерахунку пенсії позивача від 31.12.2024 (а.с. 40). Вказане не заперечується та підтверджено відповідачем у відзиві на позов.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області безпідставно обмежило з 01.03.2024 максимальний розмір пенсії позивача під час здійснення її перерахунку, оскільки таке обмеження є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, у зв'язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, судом зроблено висновок, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд також суд звертає увагу учасників справи, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова №1), пунктом 1 якої, зокрема установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Пунктом 2 цієї Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Відповідно до пункту 3, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 01.01.2025.
Положеннями Постанови №1 не надано їй зворотної дії в часі та можливості застосування її приписів з іншої дати. За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною 1 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Зважаючи на відсутність приписів в Постанові №1 про її застосування із іншої дати ніж 01.01.2025, суд дійшов висновку, що вказані нормативні зміни регулюють правовідносини, починаючи з 01.01.2025, внаслідок чого відсутні підстави для обмеження максимальним розміром пенсій, призначених за Законом №2262-ХІІ, до 31.12.2024 включно.
Щодо вимог про здійснення перерахунку і виплати пенсії позивачу з урахуванням сум щорічної індексації, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Суд констатує, що в даному випадку проведення перерахунку пенсії позивача з 01.09.2024 на виконання цього рішення суду ще не відбулось, водночас, відповідні індексації пенсії, як слідує із матеріалів справи, здійснені відповідачем. Тому позовні вимоги в цій частині є передчасними. Разом із цим, передчасне задоволення таких вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки, судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Тому з огляду на викладене, а також з метою ефективного захисту порушеного права позивача, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та в розмірі 74% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії та, відповідно, зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок і виплату пенсії.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.09.2024 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із включенням щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення згідно нової Довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/2307 від 14.07.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, а також щодо застосуванням обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку з 01.03.2024;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за вислугу років у розмірі 74% від усіх сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.