17 березня 2025 року Справа № 280/1848/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач, зокрема, просить суд:
зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 №194;
заборонити відповідачу вчиняти певні, дії - робиш повідомлення до правоохоронних органів відносно ОСОБА_1 , щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, а також пред'являти до ОСОБА_1 позови, що стосуються матеріальних вимог, пов'язаних із висновками службового розслідування, затвердженими наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 №194;
заборонити військовій частині НОМЕР_2 виконувати п. 12 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 №194;
визнати протиправним та. скасувати п. 8, абз. 4 п. 9 наказу командира військової
частини НОМЕР_3 від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Суд вважає, що в контексті статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказані вимоги абзацу третього прохальної частини позовної заяви не є вимогами, що розглядаються в порядку позовного провадження та такі слід було б розглядати як складову заяви про забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас вимоги до заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 КАС України.
Так, частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, нормами процесуального законодавства встановлено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі із зазначенням у ній відповідних реквізитів, предмету позову та обґрунтування вжиття відповідних заходів забезпечення позову, тобто така заява є окремою заявою з процесуальних питань, яка може бути подана в порядку КАС України.
При цьому положеннями статті 160 КАС України, якою встановлені правила оформлення позовної заяви, не передбачено зазначення у ній вимоги про забезпечення позову.
Водночас, в порушення вимог частини першої статті 152 КАС України заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не подана окремо від позовної заяви в письмовій формі та не містить усіх визначених даною нормою КАС України реквізитів.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. В матеріалах позовної заяви такі документи відсутні.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що оскільки позивачем не додержано вимог статті 152 КАС України при поданні заяви про забезпечення позову, тому остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, викладеної у абзаці третьому прохальної частини позовної заяви - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака